Меню сайта
Профиль
Воскресенье
24.11.2024
04:05

Регистрация
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Украинская литература » Василь Симоненко

Злодій
ЗЛОДІЙ

Дядька затримали чи впіймали —

Дядька в сільраду ескортували.

Дядька повчали і докоряли:

«Як вам, дядьку, не ай-ай-ай

Красти на полі свій урожай!

У кого ви крали?

Ви крали в себе.

Це ж просто сором красти свій труд».

Дядько понуро тім'я теребив

І смакував махру.

Дядько кліпав товстими віями,

Важко дивитись в очі ганьби,

Важко йому із домашніми мріями

Враз осягнуть парадокси доби.

«Так воно, так,— у кулак кахикав,—

Красти пагано, куди вже гірш».

Рвися з горлянки свавільним криком,

Мій неслухняний вірш.

— Чому він злодій?

З якої речі?

Чому він красти пішов своє?

Давить той клунок мені на плечі,

Сором у серце мені плює.

Дядька я вбити зневагою мушу,

Тільки у грудях клекоче гроза:

Хто обікрав, обскуб його душу,

Хто його совісті руки зв'язав?

Де вони, ті відгодовані й сірі,

Недорікуваті демагоги й брехуни,

Що в'язи скрутили дядьковій вірі,

Пробираючись у крісла й чини.

Їх би за грати! Їх би до суду!

Їх би до карцеру за розбій!

Доказів мало??? Доказом будуть

Лантухи вкрадених вір і надій.


Категория: Василь Симоненко | Добавил: logotip (19.01.2013)
Просмотров: 2006 | Теги: Злодій | Рейтинг: 0.0/0
Дорогие пользователи! При некорректном отображении статьи обновите страницу браузера кнопкой F5 на клавиатуре! С уважением, Администрация сайта.
Реклама
Ваша реклама