Ми не брешем, не лукавим - Що подужаєм, берем! Ми сьогодні світом правим, Все жерем, Жерем, Жерем! Тільки ми од страху вільні, Ми - сини Європи! Ми - могутні, Ми - всесильні, Ми - пітекантропи! Нам живеться ласо й любо, А на совість ми плюєм - Що потрапило на зуби, Те жуєм, Жуєм, Жуєм! Тільки ми від глузду вільні, Ми - сини Європи! Ми - могутні, Ми - всесильні, Ми - пітекантропи!
Танцювали, гупотіли, раптом провалились, На їх місці генерали як з землі вродились.
Оточили мою душу й заревіли п'яно, Били в груди кулаками, мов у барабани.
III. Ранок
Над тихим сном мого малого сина, Над плетивом думок моїх і мрій Пливла тривога, ніби всесвіт, сива. Гойдаючись на гребенях надій.
Цідилась ніч крізь темне сито неба, І зорі танули, як вогники малі... Кирпатий мій! Дивлюся я крізь тебе У завтрашнє страдалиці Землі.
Я бережу для тебе її квіти, Тобі несу думок своїх огонь, Для тебе запускаю на орбіти Ракети із порепаних долонь.
Ми народились в муках, щоб родити. Синами обезсмертити свій рід, Щоб квітував на диво всьому світу Козацький геніальний родовід!
Сини! Сини! Барометри кирпаті Людського спокою і завтрашнього дня! Ми перед вами разом винуваті, Що на планеті бійки і гризня.
Ми винуваті, що міліють ріки І лисинами світять береги, Що десь духовні лупляться каліки І виростають ваші вороги.
Будь проклят спокій! Досить нарікати На клопітливий і суворий час! Грядуть сини - барометри кирпаті, Вони за все спитають завтра нас.
