Меню сайта
Профиль
Вторник
05.03.2024
03:59

Регистрация
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Украинская литература » Микола Зеров

ОВІДІЙ
ОВІДІЙ
Братерство давніх днів! Розкішне, любе гроно!
Озвися ти хоч раз до вигнанця Насона,
Старого, кволого, забутого всіма
В краю, де цілий рік негода та зима,
Та моря тужний рев, та варвари довкола...
Убогий, дикий край! Весною бруд і холод;
Улітку чорний степ... Ні затишних гаїв,
Ні виноградників, ні золочених нив.
А там морози знов і небо в синій ризі.
І от риплять вози, копита б’ють по кризі,
Вривається сармат і все руйнує вкрай
І бранців лавами вигонить за Дунай.

1935


Категория: Микола Зеров | Добавил: logotip (14.11.2012)
Просмотров: 4161 | Теги: ПРАОСІНЬ | Рейтинг: 0.0/0
Дорогие пользователи! При некорректном отображении статьи обновите страницу браузера кнопкой F5 на клавиатуре! С уважением, Администрация сайта.
Реклама
Ваша реклама