БЛОК ОЛЕКСАНДР (1880-1921) Яскравий представник російського символізму, поет, публіцист, драматург. Творчість поета умовно поділяють на три періоди, які сам поет представив у трьох книгах віршів. "Вірші про Прекрасну Даму" - визначальний цикл "Книги першої" (1898-1904). Книга сповнена таємничої містики, прагнення кохання; шість років поет оспівує Прекрасну Даму, яку називає Вічно Юною, Вічною Жоною. Сюжети віршів (їх усього в книзі 686) символічні, філософічні. Друга книга символізує злам поглядів поета (1904-1908 pp.), розвивається урбаністична (міська) тема, поет сповнений апокаліптичних настроїв ("Місто", "Снігова маска", "Вільні думки"). Вірші 1907-1916pp. - третя книга- це відтворення життя в усіх його проявах: кохання, революція, роздуми про батьківщину ("Страшний світ", "Кармен", "Батьківщина"). Поема "Дванадцять" (1918) стала завершальним твором Блока. Автор продовжує одну з головних своїх тем - тему Росії, яка постає в апокаліптичному вигляді. Гине старий світ, але народження нового є драматичним. У поемі звучить мотив самознищення. Блок вважав цей твір кращим з усього ним написаного. У чому я вбачаю сучасність поезії О. Блока Поезія Олександра Блока була, є і буде сучасною завжди. Бо не може мати категорії часу гуманізм і духовність, громадянськість і патріотизм - все те, що притаманне яскравій творчості цього поета. Тому і сьогодні його поезії, написані щирим і чесним серцем, хвилюють душі небайдужих до долі рідної землі людей. Людей, котрі, як і О. Блок, безмірно люблять цю землю і пропускають крізь себе усі болі та радощі свого народу. Готовий поділити весь тягар випробувань, що випав на долю розтерзаної війнами початку ХХ-го століття рідної землі, Блок вчить нас справжньому патріотизму. Саме віра в очищувальну силу революції та очікування на швидке оновлення підказують йому рядки видатної поеми "Дванадцять" та поетичної композиції "Скіфи". Звертаючись до сьогоднішніх подій в Україні, можна впізнати де в чому схожий конфлікт - боротьбу старого та нового, спрямованість прагнень у майбутнє. У своїх творах поет беззаперечно виступає за творення в революції, а не за руйнацію; його надихає поезія цієї революції, але лякає < російський бунт, якого так боявся ще О. С. Пушкін. О. Блок попереджає нас, що творення складніше за руйнацію, що зіткнення добра і зла, минулого з майбутнім криється у самих людях. Саме у такий час йде іспит на звання нової людини, тому що не кожен здатен правильно зробити вибір і витримати революційну напругу. Та тріумф добра неминучий: укінці поеми "Дванадцять" бачимо вже не "голитьбу", а революційний народ, що йде до свого майбутнього "державним кроком". Безсмертна Та завжди сучасна і лірика Блока. Вона очищує душу і підносить її, а значить, духовно збагачує особистість, затверджуючи її як Людину з великої літери.
