I. Із чим входять в історію світової літератури? (Французький поет Гійом Аполлінер увійшов в історію світової поезії як видатний поет-експериментатор. Шляхом творчих спроб він відкрив нові методи розвитку художньої форми. Він, як і його сучасники-поети, XX ст. вважали точкою відліку нової доби в історії людства й культури. Він виступав за якісно нове мистецтво, звільнене від усіляких обмежень і канонів, за тісне поєднання духовного і матеріального, реального й міфічного.) II. Душа — безмежний простір, космос, сповнений краси і гармонії. (Новаторство Аполлінера у літературі розпочалося після зближення з кубістами. Футуризм приваблював митця можливістю необмежених експериментів у використанні мови, жанрів, стилю. Шукаючи себе у поезії шляхом експериментів, Аполлінер спробував об'єднати елементи фантастики і сатири, героїку та інтимність. Так він вийшов на новий "поетичний реалізм", де кожен вірш є самостійною темою серед більш широких тематичних комплексів.) 1. "Лорелея" — легенда про бідну красуню. (Цей вірш, написаний 1902 року, увійшов до збірки "Алкоголі". За основу сюжету Аполлінер взяв відому німецьку легенду про бідну красуню Лору, яку покохав багатий лицар. Давня легенда під талановитим пером поета зазвучала по-новому. Єпископ зачарований красою Лорелеї і готовий пробачити їй усе, однак викликає її на суд, звинувачуючи у чаклунстві. "Суд" перетворюється на зізнання єпископа у своїх почуттях, але Лорелея відмовляє йому, бо вона кохає іншого: Болить у мене серце то мабуть не к добру Сама на себе гляну вже знаю що помру Болить у мене серце відколи я сама Болить у мене серце бо милого нема (Переклад М. Лукаша) Розгніваний єпископ наказує трьом лицарям кинути "божевільну" Лору до монастиря. Вона просить дозволу піднятися на вершину скелі, щоб попрощатися з рідними краями. А піднявшись на скелю, вона кидається у Рейн, бо там побачила у човнику свого милого. Поет піднесено оспівує моральну красу душі закоханої дівчини. Вона не може зрадити ні коханого, ні саму себе. Цим образом автор стверджує силу кохання, зображує духовно багату жінку, яка не підкоряється законам світу, а прислухається до свого серця і своїх почуттів.) 2. Поетичні експерименти Аполлінера. (1917 року Аполлінер започаткував термін "сюрреалізм" у значенні "більш, ніж реальне". Українським гумором наповнений вірш Аполлінера "Відповідь запорожців турецькому султанові": Царя небесного харцизе Високорогий сатано Не годимося ми в підлизи Жери-но сам своє лайно (Переклад М. Лукаша) Відчуженість від реального світу, незахищеність людини перед життєвими проблемами, відчуття хаосу спонукали до пошуків нових форм творчості. Це й розірваність віршового рядка, відмова від пунктуації, особливі акценти у рядках, уживання називних речень і таке інше. Так і народилася нова поетична форма — каліграми, тобто текст своїм розташуванням на папері створював певний малюнок.) III. Творчість Аполлінера у світовій культурі. (За словами чеського поета В. Незвала, його поетичне мистецтво подолало "межі однобокості й нужди" і вийшло "у всесвітній простір".)
