Твір А. Чехова "Вишневий сад" - комедія чи драма? І. Чому Станісдавський поставив драму? (К. Станіславський писав: "Для меня "Вишневий сад" не комедия, не фарс - а трагедия в первую очередь". Саме так він поставив п'єсу, оскільки побачив трагедію нещасливих людей, які не можуть зарадити собі, не в змозі боротися проти обставин, що сильніші за них. Саме тому, вважав режисер, у п'єсі так багато плачуть герої.) ІІ. Погляд Чехова на жанр комедії. 1. Класична комедія. (Комедія визначається як вид драми, протиставлений трагедії, оскільки характери, ситуації та дія представлені в смішних формах або проникнуті комічним. Комедія висміювала незугарність людей і ситуацій, мала елементи пародії, іронії, парадоксу. Комедія мала кілька різновидів (комедія лірична, сатирична, буфонада тощо.) 2. Авторська комедія Чехова. (За класифікацією "Вишневий сад" швидше належить до типу ліричної комедії. Разом із тим кожного героя показано подвійно: і Раневська, і Гаєв викликають як співчуття, так і іронію. Крім того, комедії Чехова не виключають драматичної тональності. Комедії Чехова включають і серйозне, і сумне, оскільки, на думку письменника, смішне і серйозне завжди поряд. Це неподільне, як добро і зло в кожному героєві, адже він не поділяє героїв на позитивних і негативних. Отже, кожен може бути комічним, смішним, хоч це й не виключає трагічності його долі .) 3. Чому плачуть герої Чехова? (Станіславський звертав увагу на це, але Чехов писав: "Часто у меня встречаются ремарки "сквозь слезы", но это показывает только настроение лиц, а не слезы". Герої його комедій справді часто плачуть, але в їхніх сльозах криється щось несправжнє, ніби й сама трагедія несправжня. Сльози героїв - це часто сльози неврівноважених, сентиментальних людей, які не в змозі опанувати себе. Саме тому вони видаються смішними.) ІІІ. Комедія Чехова - це спосіб вираження ідеї. (Практично всі герої "Вишневого саду" - люди незугарні, "недотепи", як їх називають. І саме за допомогою комедійного жанру найкраще можна змалювати недоречність дій героїв, їх розмов і самого життя. Таким чином автор доводить, що справа не у продажу чи збереженні вишневого саду, а в суб'єктивному невдоволенні життям, яке не виправиш грошима. Відтак засобом іронії Чехов досягає максимально точного розуміння суті конфлікту свого часу.)
