I. Томас Манн — відомий німецький письменник. (Німець за національністю, Томас Манн боляче сприйняв роль Німеччини у Першій світовій війні та її подальшу непопулярність за межами країни. Це й спонукало інтерес до національної і міжнародної політики. "Роздуми аполітичного", як і інші есе часів війни, є спробою німецького патріота-консерватора виправдати позицію своєї держави в очах демократичного Заходу.) II. Філософське, психологічне, сатиричне звучання антифашистських творів Томаса Манна. (Фашистський переворот змусив письменника емігрувати. Там він зблизився з колами активних антифашистів. Особистим внеском Т. Манна в боротьбу з фашизмом за часів Другої світової війни став цикл радіопередач для німецьких слухачів. У своїх виступах він наголошував на тому, що гуманістична мораль є невід'ємною частиною німецької культури і що лише вона здатна захистити свідомість німців від нацистської ідеології.) 1. "Смерть у Венеції" — засторога від небезпеки духовного занепаду. (Герой новели письменник Густав фон Ашенбах, присвятивши життя мистецтву, позбавив себе людських почуттів і страждань. Він вважав це зайвим для себе, треба просто жити і спостерігати за навколишнім життям. Але таке споглядання і відсторонення від життя призводить до творчої кризи, спустошення і втоми. Тоді й виникло бажання поїхати до Венеції. Томас Манн зумів створити особливий образ Венеції як символу віковічної культури. Спочатку Венеція непривітно зустрічає письменника — дощами, похмурою погодою, незвичайною тишею. Та іншою вона стала після зустрічі Густава з польським хлопчиком Тадзіо, який вродою нагадував персонажів картин Рафаело. У серці письменника зароджується інтерес до життя. Він зрозумів, що краса — це реальне життя. Незабаром у Венеції розпочалася епідемія холери, влада замовчувала масштаби епідемії, побоюючись паніки і матеріальних збитків. Густав дізнався про епідемію і мав би повідомити сім'ю Тадзіо, але потім передумав, бо розумів, що може втратити можливість насолоджуватися красою і відчувати мистецьке щастя. Ступивши на шлях обману, митець тим самим вирішив свою долю. Йому починають снитися жахливі сни, його щось тривожить і непокоїть. Новела завершується символічною смертю художника. І лише Венеція залишається прекрасною і вічною. Томас Манн своєю новелою застерігає людство від небезпеки духовного занепаду, коли гине не лише митець і культура, а весь світ.) 2. З вірою в перемогу добра над силами зла. (Оповідання "Маріо і чарівник", надруковане 1930 року, розпочинає антифашистську тему у творчості Т. Манна. В основі сюжету оповідання — конфлікт між гіпнотизером Чіполло і офіціантом Маріо. Гіпнотизер принизив гідність Маріо, змусивши його під дією навіювання робити якісь вчинки на втіху публіці, задля самого себе, щоб показати зверхність і презирство до натовпу. Коли Маріо прийшов до тями і зрозумів, як його принизили, він вистрілив у чарівника. Письменник показав, що скромний і чемний офіціант виявився сильніший духом від своїх земляків. Має бути віра у перемогу сил добра над силами зла.) III. Томас Манн і світова література. (Найвизначнішим твором Т. Манна є роман "Будденброки", який одразу став бестселером. Йому також належать всесвітньо відомі твори: філософський роман "Чарівна гора", "Доктор Фаустус", повість "Смерть у Венеції". Томас Манн, митець і водночас істинний шанувальник мистецтва, гуманіст і антифашист, сказав прості і геніальні слова, що стали крилатими: "Війна — це, лише боягузлива втеча від проблем мирного часу".)
