Що приваблює читача в романах Чарльза Діккенса Минають роки і сторіччя, відходять у небуття покоління людей, змінюються їхні звичаї, вірування та погляди, а великі мистецькі надбання залишаються, надовго переживають своїх творців, по-новому розмовля ють з кожною новою епохою. Змальовані в них картини життя давно відійшли в минуле, але думи й помисли їх авторів завжди звернені до майбутнього, завжди чарують і надихають нові покоління... Уже в ранніх своїх творах Чальз Діккенс вдало відтворював переживання маленької людини. На мою думку, у романі "Олівер Твіст" автор надавав своїм епічним полотнам нової соціальної тональності, бо не міг мовчати, дивлячись, до яких трагічних наслідків призводить загальна пауперизація, спричинена посиленням експлуатації народних мас Англії. На сторінках роману розгортається історія життя знедоленого хлопчика, який залишився круглим сиротою. Він пройшов тяжку школу кривд у робітному домі, зазнаючи щодня голоду й холоду та моральних принижень. Отримавши, за дивним збігом обставин, спадщину, Олівер стає вельми забезпеченою людиною, навіть після того, як поділився своїм багатством з "братом" Монсом, котрий заподіяв йому свого часу чимало зла. Отже, доброчесність торжествує, зло покаране. Перемогти зло можна тільки за допомогою активної боротьби, знищуючи його паростки як у суспільстві, так і в собі самому. Продовжуючи захищати принципи гуманізму й моральності, Діккенс пише низку творів, які об'єднуються загальною назвою "Різдвяні оповідання". В основі оповідань - ідея милосердя і взаємодопомоги. Персонажі - представники найрізноманітніших соціальних груп, які під впливом обставин поліпшують як власний, так і суспільний моральний стан. Одним із кращих творів Ч. Діккенса визнано й роман "Домбі і син". Саме в цьому творі різдвяна ідея перемоги добра гармонійно поєднується з глибоким соціально-психологічним аналізом. У романі майже немає таємниць, взаємини між людьми об'єктивно переплетені й з'єднані в один вузол. Загальний тон роману позбавлений того оптимізму, який був притаманний раннім творам письменника. Ч. Діккенс протягом усього життя не переставав, часом даремно, шукати шлях до знищення соціальної несправедливості. Тому ми спостерігаємо у романі "Домбі і син" боротьбу між собою любові й ненависті, добра і зла. Найбільшу симпатію викликає Флоя, зображена в романі справжньою героїнею. Вона - приклад християнської любові, вміння терпіти. Флоя втілює в собі думки про переможну силу милосердя, милосердя як способу жити, дихати. Захоплює в романах Ч. Діккенса те, що всі герої-діти страждають через несправедливість дорослих. На сторінках своїх романів автор створює кращі умови для життя персонажів: Олівер знайшов рідню, Флоя повернула до життя батька. Тобто саме діти у Діккенса дають приклад більш морального життя, життя, достойного звання - Людина.
