I. Поет — це Божий посланець. (Р. М. Рільке посідає почесне місце серед найвщоміших європейських поетів XX ст. У своїй творчості він не дотримувався одного певного напряму. Його віршам притаманні риси і символізму, і імпресіонізму, і неоромантизму, і міфологізму. Поезія Рільке світла, сповнена любові до людей і світу. Недарма він вважав, що істинний поет — це Божий посланець, котрий "як янгол, позначає двері тих, хто буде врятований, легким дотиком торкається душі людини, допомагаючи їй усвідомити вічність".) II. Поезія, що вселяє надію. (Поезія Рільке відзначається глибиною думки, емоційною силою, музичною витонченістю, ритмікою і ліризмом. Вся вона пронизана надією, що світ можна змінити і перемога завжди буде за Добром і Красою.) 1. Осінь — пора роздумів. (Не оминув тему осені і Рільке. У поезії "Осінній день" осінь символізує зміну не лише пори року, а й людини, її внутрішнього світу. Адже осінь у природі підбиває підсумки року, тішить стиглими плодами, осінь у житті людини — це своєрідний звіт про прожиті роки, про добрі справи і злі наміри. Природна циклічність забезпечує зрілість плодів: Звели останнім ягодам отим ще наливатись, дай їм трохи строку, щоб геть дозріти, щоб солодкість соку відтак вином зробилася тяжким. (Переклад М. Бажана) Наше буття весь час змінюється. Кожен кінець є початком чогось нового: плоди стають вином, а людина має залишити після себе любов і добрі справи.) 2. Міфологічний аспект у поезії Рільке. (В основу поезії "Орфей, Евридіка, Гермес" покладено міф про співця Орфея. Але це не є копіювання міфу, автор глибоко переосмислив і сюжет, і образи. Поет дав детальний опис царства мертвих. Орфей у вірші — єдина жива людина, сповнена почуттів і здатності мислити. Він іде не озираючись, але відчуває тих, хто йде за ним — Евридіку і Гермеса, який її супроводжує. Евридіка, на відміну від Орфея, так і не змогла ожити і наповнити душу надією на порятунок. Напівжива, байдужа до всього, вона почула звістку від Гермеса, що Орфей озирнувся, порушивши умову богів, і лише спромоглася безтямно запитати "Хто?" Підземне царство уособлює трагічність епохи, а люди, призвичаївшись до темряви, вже не здатні до відродження духовних цінностей. Для цього й потрібен співець Орфей, щоб будити серця людей.) 3. Українська тема у творчості Р. М. Рільке. (Відомо, що на початку XX ст. поет подорожував Україною та Росією. Два місяці Рільке прожив у Києві. Враження від подорожі надихнули його на створення збірок "Книга годин" та "Книга картин". Два його оповідання описують українське життя та український побут: "Як старий Тимофій умирав співаючи" та "Пісня про Правду". У "Пісні про Правду" йдеться про часи, коли "хазяйнували польські пани" і "молоді люди навколо Києва і вгору по Дніпру серйозно задумалися". Окремо подається образ сліпого кобзаря, слова якого мають велику силу спонукати народ до боротьби. Рільке високо підніс роль і значення народної пісні, а її творець, на думку поета, рівний самому Богові. У новелі Рільке використовує твір реального українського кобзаря Остапа Вересая — пісню "Про правду і неправду". Приємно, що австрійський поет відтворив національний колорит чужого йому народу.) III. Значення творчості Р. М. Рільке. (Поезія Рільке справила значний вплив на розвиток усієї світової лірики XX ст., бо вона наповнена правдою і силою. В Україні його поезії вперше переклав М. Бажан.)
