Протиставлення дійсності та ідеалу в поезії Ш Бодлера
I. Бодлер — романтик життя (бунтівний дух поезії Бодлера протиставляється порожньому царству буржуазної Франції; буржуа для поета не класова, а духовна категорія; прагнення оновити світ спричинило до участі поета у революції 1848 року). II. Збірка "Квіти зла" — це духовні пошуки сучасної людини: 1. Протиставлення "моря засмічених улиць міських" ("моря, де сяйва багато"; буденність життя і пошуки ідеального світу — чи у світі дитинства ("мій раю земний, кохання дитяче"), чи у далеких екзотичних країнах ("Mossta et errabunde"). 2. Подорож людства до безодні (дійсність — це "одвічного гріха видовище нудне", народ, "закоханий у панівний батіг", "простерті ниць" релігії, "наркозне зілля"; як висновок: "цей світ... — оазиси жахів серед пустель нудьги" ("Подорож"). 3. Символіка образу птаха (зранений, величний лебідь, "що утік із клітки" і мріє "про чисту гладь ставів" ("Лебідь"); повітряний мандрівник-альбатрос, "що серед хмар летить, мов блискавка в імлі" ("Альбатрос"); схожий на цих велетнів-"птахів поет може жити лише "серед хмар", але вимушений існувати в "юрбі несамовитій", "мов у тюрмі"). 4. Ідея неможливості досягти ідеалу на землі (звідси — розчарування, відчай, меланхолія, тотальний нігілізм; призначення поета — вирощувати зі зла квіти, Прекрасне; то не Бог, а Сатана стає у нагоді для цієї справи; страждання і велич поета врятовують світ). III. Збірка "Квіти зла" — пізні квіти романтизму у творчості Бодлера (але, на відміну від поетів-романтиків, природа у Бодлера — теж ворог людині: дійсне натхнення поет знаходить у витворах мистецтва і людської праці).
