Проникливе відчуття вітчизни (Олександр Блок) "Бо тема моя, я знаю тепер це твердо, без жодних сумнівів - жива, реальна тема; вона не тільки більша за мене, вона більша за всіх нас і вона всезагальна наша тема... Цій темі я свідомо й невідворотно присвячую життя". Олександр Олександрович Блок цілковито, безмірно любив Росію, віддавав їй душу як коханій жінці. Його життя навіки переплелося з вітчизною, він приносив їй в жертву частинку себе, а вона зцілювала його душу своїм "гойним простором". Блок бачив Росію такою, якою її бачив Гоголь - надхмарною й прекрасною. Вона - дитя Гоголя, його твориво. "Вона відкрилася йому в красі й музиці, в свисті вітру та в польоті навіженої трійки", - писав О. О. Блок у статті "Дитя Гоголя". В цю ж саму трійку й сідає поет, у ній він летить безмежними полями, розмитими й брудними шляхами Росії. Та дорогою Блок бачить те, що стискає його серце - вбогість і приниженість Вітчизни. И в лоскутах ее лохмотий Души скрываю наготу. Душа поета гола, тому що гола країна. "Це - стрункий танок тисячоокої Росії, якій уже нема чого втрачати; все тіло своє вона подарувала світові і тепер, вільно кинувши руки на вітер, пішла в танок по всьому своєму безцільному, непридуманому роздоллю", - писав Блок у статті "Безчасся". Та саме безцільним роздоллям лікує Росія людину. Треба полюбити її, "треба проїздитися по Росії", - писав перед смертю Гоголь. Над печалью нив твоих заплачу, Твой простор навеки полюблю... Приюти ты в далях необъятных! Нас и жить и плакать без тебя. О. О. Блок створив свою власну заповідь любові: "Якщо тільки полюбить росіянин Росію - полюбить і все, що є в Росії. Без хвороб і страждань, які в такій кількості накопичились в ній і в яких винні ми самі, не відчув би ніхто з нас співстраждання до неї. А співстраждання вже є початком любові..." Блок жив любов'ю до Росії, і це додавало йому сил. У поезіях Блока лунає пророче передбачення й відчуття долі вітчизни в минулому. Величезне значення мають вірші "Скіфи" та "На полі Куликовому". Поезія "Русь" просякнута магічними й казковими мотивами. Перед нами постає така Русь, якою її створив Гоголь, повна обрядів і таємниць. Росія для Блока - це особлива країна, приречена перенести жахи й приниження, але стати переможецею. Ключ до перемоги О. О. Блок бачив у революції, в її, як він вважав, високих ідеалах. Він розглядав революцію як стихію, здатну перетворити світ. Але цього не відбулося, і поетова мрія розвіялась, як мана, лишивши в душі лише гіркий осад надій, які не справдилися. "Вітчизна - це життя або смерть, щастя або загибель". Життя за таким принципом для Блока - не фанатизм, а цілковита Відданість Росії. Поет вірив, що настане час, коли на країну впаде промінь сонця, і вона заграє всіма кольорами райдуги. Сьогодні, на рубежі третього тисячоліття, тільки ми маємо вибирати між життям і смертю і тим самим визначати свою долю.
