Покарання грішників у "Божественній комедії" Данте "Божественну комедію" Данте створив у вигнанні. У цьому творі відобразилися яскраві картини сучасності через сприйняття поета, охопленого бурею різних почуттів. Думки про те, що людина має відповідати за свої вчинки, змусила Данте по-своєму розповісти про пекельні муки, що чекають на тих, хто за життя порушував норми моралі. Не випадково Пекло Данте зображує як велику вирву, яка спускається до центру Землі. Йдучи поступово шляхами дев'яти кіл Пекла, поет спостерігає, хто й за віщо карається тут. Ось перед ворітьми Пекла чується плач - то страждають люди, що на землі й не грішили, й не були доброчесні - всі ті, хто піклувався лише про самих себе. Від них одвернулися сили й Пекла, й Раю. Так поет говорить про те, що кожна людина має обрати моральну позицію й жити за нормами моралі, не намагаючись зректися обов'язків перед людьми й Богом. Данте вміщує окремо на зелених луках при світлі сонця тих праведних людей, що жили до християнства. Серед них уславлені поети, вчені й герої: Гомер, Горацій, Овідій, Лукіан, Еней, Аристотель, Сократ, Платон та інші. За що ж люди потерпають пекельні муки? Поет вважає, що це й ті, хто захоплювався чуттєвою любов'ю - Клеопатра, Семіраміда, Єлена, Ахіллес та інші, - й ті, хто за життя був захланним або марнотратним, хто переймався лише накопиченням грошей. У Пеклі потерпають гнівливі й заздрісні, горять матеріалісти, які не вірили в безсмертя душі, а також єретики. Адже Данте був сином свого часу й не міг залишитися осторонь від проблем церкви. Не випадково ж саме до Пекла він уміщує не тільки пересічних грішників, винних у насильстві проти людей і Бога, але й Папу Римського Миколая НІ. Тут підготовлено й місце для Папи Боніфація VІІІ. Данте описав муки волхвів, які за життя намагалися відгадати майбутнє людей. Тепер вони ходять задки, бо так покарані. Одним із найстрашніших гріхів поет вважає злодійство й зраду. Крадії перебувають серед страшних змій, що клубочаться скрізь і жалять грішників. А ті, хто зрадив своїх близьких, показані вмурованими в лід головою, а сльози, що витікають з їхніх очей, замерзають, долаючи їм муки. Тут володіння Сатани. І тут найсуворіше карається Іуда, котрий зрадив Христа, потім Брут і Кассій, що вбили Цезаря. Так у "Божественній комедії" Дайте емоційно точно відтворив саму суть ганебних вчинків, за які будь-кого чекає страшна кара. Відтак його твір можна розглядати як попередження людству, що забуває про гріх неправедного життя.
