Печорін і Грушницький І. Конфлікт Печоріна і Грушницького - один з головних у романі. (Особистість Печоріна вимальовується у взаєминах з навколишніми, і зокрема з Грушницьким. Протиставлення Печоріна і Грушницького - це протиставлення щирого і помилкового; Грушницький втілює світ, проти якого повстає Печорін.) ІІ. Трушницький - пародія на Печоріна. 1. Розум Печоріна й обмеженість Грушницького. (Печоріну властиво аналізувати як власні вчинки, так і дії інших людей, Грушницький же не може розібратися в простих ситуаціях.) 2. Розчарування в житті Печоріна, його невдоволення собою - гра в розчарованість і самовдоволення Грушницького. (Печорін зневажає умовності вищого світу, Грушницький докладає всіх зусиль, щоб увійти до нього. Печорін бачить перед собою мету, але страждає від того, що не може її досягти. Грушницького відрізняють позерство і самозакоханість - історія з новою офіцерською формою.) ІІІ. Взаємини Печоріна і Грушницького. (Грушницький заздрить Печоріну, його самовладанню, витримці, тому, що він подобається жінкам. Хоча в глибині душі Грушницький ненавидить Печоріна, йому лестять приятельські стосунки з ним, він відчуває його перевагу. Печорін ставиться до Грушницького зневажливо і зверхньо, часом знущається з нього (не погодився з Мері, що солдатська шинель більше до лиця Грушницькому, зауважує, що нова форма його молодить). Печорін бачить у Грушницькому гірше втілення рис, з якими бореться сам. Взаємна ворожнеча призводить до того, що існувати разом вони не можуть. Відбувається трагічна розв'язка.) ІV. Життєвість характерів героїв. (У житті завжди існують люди, подібні Печоріну, - що мислять, намагаються знайти своє місце в житті і страждають від того, що не знаходять його. І поруч з такими неординарними особистостями є Грущницькі - посередні і сірі, що намагаються грати чужу роль. Вони відчувають перевагу перших і ненавидять їх.)
