Я люблю своє місто Харків. Мені подобається пройтись старовинними вулицями, розглядаючи будинки, які були збудовані століття тому. Мені здається, що у таких будинках живе дух наших пращурів. А той нічний скрип мостин у кімнатах, що поснули, видають ті, хто давно пішов від нас. Я милуюсь красою будівлі, де розташувався Художній музей. Я частий відвідувач цього музею. Споглядання полотен пробуджує мою уяву. Мені уявляється, що оглядовими залами ми йдемо разом з тим чи іншим відомим літературним героєм. Цього разу від картини до картини я йду поруч із містером Шерлоком Холмсом. Шерлок Холмс, мужній детектив, і витончене мистецтво? Знайшов, де зустрічатися з такою поважною людиною! Так, я знаю, що у Шерлока Холмса було багато дивовижних професійних якостей. Але зараз я хочу звернути увагу ось на що. Детектив мав дивну здібність на якийсь час позбавлятися думок про справи. (А може, в такий спосіб він, навпаки, думав про них?) Він наче поринав у споглядання полотен бельгійських художників, його сучасників. Він міг годинами стояти біля картини, яка йому сподобалася і жодного разу не згадати про детективну історію, яку він тоді розв'язував. І в нашому Художньому музеї є полотна бельгійських художників. Шерлок Холмс міг довго міркувати про побачене в галереї. Щоправда, люди, які оточували його, знали, що його розуміння живопису вкрай примітивне. Виходячи з музею цього разу, я не міг розлучитися з Шерлоком Холмсом. Я подумав: а де б ще захотів побувати цей великий детектив, власне, велика людина, якби він опинився у нашому місті? Гадати довго не довелось. Незабаром я підходив до споруди Оперного театру і згадав, що, коли Шерлок Холмс розв'язав складну справу про собаку Баскервілів, він заявив: "Кілька тижнів такої важкої праці дають нам право на вільний вечір. Я замовив квитки в оперу..." Думаю, що знавцем опери Шерлок Холмс був не кращим, ніж знавцем живопису. Але він умів цінувати прекрасне. Інакше і бути не могло, адже мистецтво підносить людину, надихає її на благородні вчинки. Гадаю, що на землі було б менше злодіїв, якби люди частіше відвідували музеї, театри, філармонію. Я не випадково згадав про філармонію. Напевне, Шерлок Холмс, перебуваючи у Харкові, захотів би відвідати нашу Філармонію, послухати гру харківських віртуозів-скрипалів. Чому саме скрипалів? Тому що Шерлок Холмс сам грав на скрипці. І звісно, Шерлок Холмс не міг залишитися байдужим до іншого визначного місця у Харкові, адже це справжній архітектурний шедевр. Я маю на увазі прекрасну новобудову — стадіон "Металіст". Що робив би тут містер Шерлок Холмс? Напевне, він пробігся б надсучасними легкоатлетичними доріжками навколо футбольного поля. Адже Шерлок Холмс завжди був в ідеальній фізичній формі. Сидячи в кімнаті, високі фізичні якості — спритність, легкість, витривалість — не надбаєш. Згадаємо, як детектив і його товариші рятували на болоті сера Генрі від чудовиська на ім'я собака Баскервілів. "Боже, як біг у ту ніч Холмс!" Уявіть собі, які фізичні дані мав Шерлок Холмс, щоб після такої гонитви за собакою вміло користуватися револьвером. Шерлок Холмс, який мав справи зі злочинцями, належним чином оцінював їхню кмітливість, відкрито визнавав, що в чомусь його суперник був спритніший за нього. Але повернемося до Харкова. Є ще Одне місце, де, напевно, побував би містер Шерлок Холмс. Це Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. Тут видатний детектив поділився б зі студентами своїми знаннями. Минули століття, але інтерес до методів розслідування Шерлока Холмса серед професіоналів ще й досі неабиякий. А що вже казати про простих читачів — прихильників таланту Артура Конан Дойля, який створив безсмертний образ Шерлока Холмса. Я сподіваюсь, що колись у Харкові до пам'ятників літературним персонажам додадуть ще один — містеру Шерлоку Холмсу.
