Моя мандрівка давньогрецькими міфами Я дуже люблю квіти, тому, мабуть, заприятелював з Корою, давньогрецькою дівчинкою. Одного разу її маму, богиню Деметру, запросили на весілля морської богині Фетіди і Пелея. Попали на свято і ми з Корою і не пожалкували. Яка цікава історія відбулася там! Поки боги веселилися на Олімпі, богиня чвар Еріда, яку не запросили на весілля, вирішила помститися. Вона підкинула яблуко з написом "найчарівнішій". Що тут почалося! Зевс, щоб не брати відповідальності, віддав те яблуко царевичу Парису. До юнака приходили і Гера, і Афіна з проханням віддати фрукт. Та ось з'явилася богиня краси Афродіта. Вона запропонувала взамін яблука Парису серце найкрасивішої земної жінки Єлени. І троянський царевич погодився. Яблуко дісталося Афродіті, вона гордо ходила з ним на святі. Та Кора розповіла мені про подальші події. Я з захопленням слухав, як Парис з допомогою Афродіта викрав Єлену у чоловіка Менелая, як було зібрано військо ахейців, як вони пішли походом на Трою помститися Парису і забрати Єлену. "Ось що натворила Еріда!" - закінчила вона. Та історія мала і продовження. Кора розповіла, що невдовзі у Пелея і Фетіди народився син - Ахілл. Щоб зробити його більш захищеним, непереможним, мати-богиня скупала маля у священних водах ріки Стікс. Та коли вона занурювала Ахілла в річку, то держала за п'яточку. Жодний спис не міг вразити майбутнього героя Троянської війни. "Та загине він від стріли, яка попаде йому у п'ятку", - сумно закінчила Кора. Дівчинка так цікаво розповідала про події Троянської війни, що я умовив її перенестися у ті часи. І ось ми під стінами Трої. Не дивлячись, на те, що у ахейців був такий славний воїн Ахілл, Трою їм ніяк не вдавалося взяти. Ми з Корою ходили, роздивлялися і побачили дуже цікаву річ. Воїни виготовляли величезного коня. Це порадив їм хитрий Одіссей. Вночі дерев'яного коня підігнали до брами Трої і стали чекати ранку. Все відбулося, як і розраховував Одіссей. Троянці вирішили, що кінь - подарунок богів, затягай коня всередину. А вночі з черева вилізли воїни-ахейці і підняли браму. Так пала священна Троя... А я розповів Корі, що про давні історії Еллади пам'ятають наші сучасники. Ми використовуємо вирази "яблуко розбрату", коли хочемо сказати про причину сварки, суперечки. Про вразливе місце людини говоримо "ахіллесова п'ята", а коли хтось застосовує підступні, облудливі дії, то згадуємо "троянського коня". До зустрічі, моя давньогрецька приятелько!
