Мар'я Болконська та Елен Курагіна Що робить людину щасливою? Німецький філософ Кант стверджував, що тільки свідоме слідування обов'язку. Л. Толстой вважав, що тільки в гармонії природних потреб з моральними вимогами можна здобути щастя. Саме цю думку письменник емоційно переконливо втілює в образах жінок, зокрема Мар'ї Болконської та Елен Курагіної. Чому саме ці жіночі образи такі переконливі з огляду на проблему моралі? Мабуть, тому, що в усьому вони протилежні. Для Мар'ї дотримуватися моралі було не важче, ніж дихати. Норми поведінки, прищеплені в сім'ї, диктували мотиви вчинків. Саме тому вона щиро любить людей: тривожиться за брата, допомагає, коли потрібно, дає прихисток подорожнім. Цікаво, що автор постійно підкреслює її зовнішню непривабливість, тоді як про Елен каже, що вона красуня. Елен знає, що вродлива, і поводиться так, ніби дозволяє милуватися собою. Але її краса ніби віддзеркалює погляди захвату. Сама вона не віддає людям нічого. Та й що віддавати? її батько навчив бачити в усьому вигоду для себе і не втрачати її. Отож люди для неї цікаві лише з огляду на те, що від них можна мати. Вона нагадує бездушну ляльку, що ніколи не змінюється. Але ж як міг покохати таку жінку добрий довірливий П'єр? Саме тому, що не дуже розбирався тоді в людях, бо всі йому здавалися прекрасними. Хоч і він відчув неприродність ситуації та фразу про кохання до Елен видушив з себе французькою. її зовнішня краса виявилася оманливою, так само як оманливою виявилася некрасивість Мар'ї Болконської. Та роздивитися, вгледіти внутрішню красу цієї героїні не дано було легковажному Анатолю, брату Елен. її побачив і щиро покохав Микола Ростов, що дивився тільки в її променисті дивні очі. Своє ставлення до обох героїнь Толстой висловив, змалювавшії їх подальшу долю. Мар'ю Болконську він нагородив доброю жіночою долею: в неї сім'я - коханий чоловік, діти. Елен же в своїх розрахунках так і загубилася. їй не судилося не тільки щастя, але й самого життя, якого вона виявилася не гідна.
