Краса і щирість людських почуттів у ліриці Петрарки
I. Франческо Петрарка — перший письменник епохи Відродження (формування нової національної культури, новий тип відносин людини і суспільства). II. Європейський гуманізм та світська культура в творчості поета (прийняття духовного сану дозволило йому входити в різні суспільні кола і бачити життя різних верств). III. Відтворення краси і щирості людських почуттів у ліриці Петрарки (прославляє позитивні якості людини: вміння шанувати дружбу, зберігати вірність коханню; волелюбне світосприйняття; відчуття внутрішньої свободи, гармонії з природою; відсутність конфлікту з дійсністю): 1. Близкість сонетів Петрарки до народних середньовічних пісень (використовує їх мову, порівняння, метафори, відтворив образ нових відносин людини і навколишнього, земного світу, людини і природи). 2. "Книга пісень" — своєрідна поетична сповідь зрілої людини (юнацьке кохання, книга спогадів, новаторський образ Лаури — образ реальної жінки). IV. Внутрішня єдність ліричних творів у збірці "Книга пісень" (кожний сонет можна розглядати і як окремий твір, і як частину однієї великої цілісності, сповненої нового розуміння кохання, природи і суспільства).
