Художня організація роману "Улісс" Джеймса Джойса І. "Улісс" - філософський епос епохи модернізму. ("Улісс" належить до жанру філософського роману, точніше, це роман-травестія, який пропонує узагальнену концепцію кінця героїчних ідеалів у житті та героїчного пафосу в мистецтві. Він створює епічно повну й історично вірогідну картину світу, що розпадався, та зробив він це через зображення численної кількості індивідуальних станів та асоціацій, мистецьких ремінісценцій та алюзій, бажаючи висвітлити променем роздуму помилки свої та суспільства.) ІІ. Будова роману. 1. Жанр. (Це філософський роман. Він побудований на травестії міфу про Одіссея - Улісса, що має багату традицію долітературних та літературних обробок, унаслідувань авторів різних країн (Ф. Фенелоп "Пригоди Телемаха, сина Одіссея", В. Тредіаковський "Телемахіда", І. Котляревський "Енеїда"). Джойс надає перевагу латинізованому імені Улісс, проте зберігає канву грецької поеми. Для чого? Улісс - уособлення хитромудрості, яка засуджувалася римлянами. Гомер же оспівав у хитромудрому Одіссеї майстра, митця.) 2. Структура роману. (Вісімнадцять глав роману названі "епізодами" й поділені на 3 частини: 3 епізоди "Телемахіди", 12 епізодів "Мандрів" і 3 епізоди "Повернення". Джойс створює ілюзію хаосу, розірваності мислення, але насправді порядок слів жорстко продуманий, ретельно виписані сцени і діалоги, потоки свідомості трьох основних персонажів - Стівена, Блума та Моллі - складаються з точних слів, до потоку свідомості вмонтовані авторські коментарі. Та й підтекст глибокий.) ІІІ. Герої роману. ("Улісс" - це книга-лабіринт, що оповідає про один день (16 червня 1904 року) блукань Стівена Дедала серед хитросплетінь дублінських вулиць і площ, подій, розмов, що завершуються його зустріччю з Леопольдом Блумом. Цей Блум рекламний агент, який, на відміну від Дедала-героя, давно одружився з "німфою Каліпсо" (Меріон - Моллі) і сказав собі: "моя батьківщина - Ірландія". Час від часу згадується ім'я Саймона Дедала, батька Стівена, про якого син чує позитивні відгуки від п'яного матроса. Мотив друга-ворога й зради пов'язаний з образом Бика Маллігана - приятеля Стівена, такого собі нового "римлянина" в Дубліні. Усі герої мають свій образ-аналог з гомерівських прототипів: Блум - Одіссей, Стівен - Телемак, Малліган - Антоній тощо.) ІV. Модерністсько-експериментаторський характер роману. (Події роману мають чіткі просторові і часові рамки. Кожний епізод пов'язаний із певною годиною доби і складає в цілому хронометраж одного дня життя людини. Не визначений лише останній час - час вісімнадцятого епізоду, бо реальний потік часу йде у нескінченність. Кожному епізодові відповідає якесь мистецтво у середньовічному смислі: теологія ("Телемак"), історія ("Нестор"), філологія, музика тощо. Більшість епізодів роману мають аналогію з певним органом людського тіла (крім перших глав). Таким чином, у художньому світі роману ніби твориться людина. Всі епізоди книги мають також свій провідний колір, формально кольори відповідають кольорам католицької меси. Фактично ж вони відбивають увесь спектр кольорів людського життя. Роман сповнений літературних алюзій та аналогій з різними видами людської діяльності.) V. Смисл і значення роману. (Джойс створює проекцію міфу на світову культуру, відомі сюжети, які в свою чергу пов'язує з сучасністю. Таким чином, перекидаючи на сучасність культурні надбання попередніх епох, письменник ніби відображає шлях мандрів людства крізь віки, своєрідну Одіссею людства в усіх проявах його культури і цивілізації. Л. С Ліхачов писав про нього: "Джойс - це явище культури, унікальне, як кажуть зараз, виняткове, неповторне. "Улісса" не можливо повторити в історії культури. Джойс не може мати своєї школи, але він колосально впливає на літературу і культуру усього світу".)
