І. Перший у японській літературі лауреат Нобелівської премії. (1968 року японському письменникові Ясунарі Кавабаті було присуджено Нобелівську премію "за письменницьку майстерність, що з надзвичайною яскравістю виражає суть японського способу мислення".) ІІ. Тема самотності людини у світі, змалювання японської душі і стосунків людини з природою. (Естетика дзен-буддизму, який сповідував Кавабата, заперечувала логічне сприйняття світу і стверджувала інтуїтивне внутрішнє розуміння буття.) 1. Від "Щоденника шістнадцятирічного юнака" до "Тисячі журавлів". ("Щоденник шістнадцятирічного юнака" був першим оповіданням японського письменника, автобіографічним. Це був період захоплення європейським модернізмом. Однак Кавабата був творчою людиною і шукав власний шлях у літературі, а його завжди приваблювали традиції класичної японської літератури. Цю зміну поглядів ознаменувало оповідання "Танцівниця з їзду". Далі була повість "Країна снігу", яку критики назвали вершиною творчості письменника. її він писав упродовж тринадцяти років. На повісті відчутно позначився вплив дзен-буддизму. Тут герої діють на тлі різних пір року, а краса природи зображена як неповторне і скороминуче явище, яким слід насолоджуватися щомиті, бо людського життя замало, щоб усе осягнути і усім насолодитися. У повоєнні часи найвідомішими стали твори: "Тисяча журавлів", "Голос гір", "Давня столиця".) 2. Лірична повість "Тисяча журавлів". (Ця повість була відзначена премією японської Академії мистецтв. У ній автор розкриває стосунки людей на тлі чайної церемонії — давнього японського обряду, що слугує гармонійному поєднанню людини з природою, із Всесвітом, а спокійна некваплива атмосфера допомагає замислитися над сенсом людського буття, очистити душу від буденності. Чайна церемонія представлена у повісті тлом, на якому відбуваються діалоги персонажів і роздуми героя повісті. Автор не ставив собі за мету описати церемонію, про неї багато сказано і вона доведена японською естетикою до рівня високого мистецтва. Чайна церемонія допомагає розкрити характери головних персонажів, показати думки і пристрасті, які вирують у їхніх серцях, а також самотність і беззахисність звичайної людини у сучасному світі. Зображуючи давній японський звичай, Кавабата наголосив, що часи міняються, а з ними втрачаються вічні цінності. Ритуал теж у XX столітті почав утрачати свій головний зміст. Автор застерігає від фальші і підробок, бо це призводить і до морального занепаду. У повісті багато філософії і красивих символів. Один із них — журавлі на кімоно юної японки Юкікр. Не треба шукати журавлів у небесній блакиті, адже вони можуть виявитися зовсім поруч. Треба вміти їх побачити.) III. Значення творчості Ясунарі Кавабати. (Кавабата був мудрою людиною. Під час Другої світової війни і в повоєнний період він тримався осторонь політики, віддаючи себе філософії і літературі. Він багато подорожував. 1960 року відвідав кілька американських університетів, де читав лекції з японської літератури. Він виступав проти "культурної революції" у Китаї, проповідуючи вічні цінності моралі і краси.)
