У лiтературному русi другоï половини XIX столiття Iван Франко - найвидатнiший дiяч. Його "поетична творчiсть вражає глибиною i багатством iдей, Широким колом тем i сюжетiв, великою рiзноманiтнiстю форм". Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорiв. Найвидатнiшим внеском у скарбницю украïнськоï поезiï стала збiрка "З вер шин i низин". Провiдне мiсце у збiрцi посiдають поезiï, спрямованi на бороть бу проти соцiального i нацiонального поневолення украïнського народу. Збiрка вiдкривається програмним вiршем "Гiмн", у якому автор створив образ вiчного революцiонера як прояв могутностi i незламностi трудящих. Якою силою пере конання, вiри вiє вiд слiв: I де тiльки вiн роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати Хоч синам, як не собi Кращу долю в боротьбi. А з якою майстернiстю змалював Iван Франко символiчний образ невтомних каменярiв. Виснажлива праця, життя, сповнене страждань, та закiнчується вiрш вiрою у справедливiсть, у краще життя: Ми ломимо скалу, рiвняєм правдi путi, I щастя всiх прийде по наших аж кiстках. Майстерно вiдобразивши чарiвну красу весняноï природи, Iван Франко у поезiï "Грiє сонечко" закликає готуватися до майбутнiх боïв за торжество щас тя на землi: Сiйте в головах Думи вольнiï, В серцях жадобу Братолюбiя, В грудях смiливiсть До великого Бою за добро, Щастя й волю всiх! У веснянцi "Грiє сонечко" поет оспiвує весну та закликає орачiв сiяти "в щасливий час золоте зерно", яке дасть плiднi сходи. Iван Франко все своє життя, талант i працю присвятив рiдному народовi. Вiн "…вщiплював… любов до бiдних i покривджених, ненависть до всього, що має "серце люте" i "полоще кров'ю рот", запалював у грудях смiливiсть до великого бою за добро, щастя i волю". Я впевнена, що поетичнi твори Iвана Франка ще довго чаруватимуть прийдешнi поколiння.
