Дочка і мати Ларіни От цікаво, чому тема сформульована "Дочка і мати Ларіни", адже дочок дві? Пушкін казав про старшу, що вона у рідній сім'ї здавалася чужою дівчинкою. Як на мене, то Тетяна не здавалася, а була чужою дівчинкою, зовсім не схожою на своїх батьків і тим більше на сестру. Старша дочка народилася не в найщасливіший період життя матері, яку не спитали, чи хоче вона заміж, чи подобається їй наречений. Молода дружина плакала, страждала, ледве не розлучилася з чоловіком... Потім зайнялася господарством. Дочка від нелюбого чоловіка, старша за віком, Тетяна не стала улюбленицею матері, і після народження її доручили няні. На щастя, та не могла навчити свою вихованку дворянської манірності та пустої балаканини. Сільська віддаленість позбавила дівчинку компанії інших панночок, а нестачу спілкування надолужили книги: Ей рано нравились романы; Они ей заменяли все... Вона закохувалася в оманливий світ оповідей Річардсона і Руссо. Наступним вихователем і подругою Тетяни стала природа: ранні підйоми, ще до сходу сонця, і влітку й узимку... Простота й природність вигідно відрізняють Тетяну від матері і сестри - цих копій московської панночки. У роки своєї юності Pachette (так називали Ларіну-матір) книжок не читала, але чула про них від московської кузини - княжни Аліни. Вона завжди була одягнена за модою і до лиця, писала "кров'ю ... в альбоми ніжних дів", російську Н як N французьку вимовляти вміла в ніс... Ставши сільською баринею, вона передала московську "науку" молодшій дочці Ользі. Та була гарною ученицею. С послушной куклою дитя Приготовляется шутя К приличию - закону света, И важно повторяет ей Уроки маменьки своей. Подібно до того як мати Ларіна забула "славного франта" і "гвардії сержанта", Ольга швидко втішилася після загибелі Ленського: Увы! Невеста молодая Своей печали неверна. ...Улан умел ее пленить, Улан любим ее душою... Звичайно, й Тетяні довелося вийти заміж не за коханого, а з волі батьків: Меня с слезами заклинаний Молила мать; для бедной Тани Все были жребии равны... Я вышла замуж.. Люди різні, а життя однакове... Ні старша Ларіна, ні її дочки не винні в тому, що їхня доля була визначена заздалегідь. Мабуть, навіть щасливішою є доля Ольги та її матері, завдяки тому, що світське виховання зробило їх такими неглибокими, з короткою пам'яттю. Тетяні такого не випало.
