Герой роману Марка Твена відрізняється від "шляхетних" дорослих своєю безпосередністю, сміливістю, відвертістю. Він прагне до вільного життя, вигадує ігри, в яких стає розбійником або войовничим вождем. Все це разом з Геком, своїм вірним другом, якого всі дорослі називали гультяєм, бешкетником і з яким забороняли спілкуватися. Але Том зумів відкрити в хлопцеві ті риси, які дорослі не помічали, те, що було привабливим і чистим. Разом з "поганим хлопцем" Геком Том рятує від смертної кари невинного Потгера в той час, коли чемні дорослі бояться справжнього злочинця Джо, який вештається на свободі. Дорослі постійно протиставляють вихованого Сіла Тому. Але хіба зумів би Сід витерпіти покарання за Беккі? Або бути таким хоробрим у печері? Звісно, ні. А дорослі мріяли тільки про гроші. Їх повага до людини була виміряна вагою гаманця. Як були схвильовані дорослі, коли несподівано Том і Гек знайшли скарб: всі кинулися теж шукати золото. Правда, Том і Гек теж спочатку мріяли про золото та інші коштовності. Але коли скарб був у них в руках, хлопчики зрозуміли, що гроші їм зовсім не потрібні. їм, мрійникам, було потрібне героїчне життя, пригоди. Тому улюблений герой Тома — не мільйонер, як у дорослих, а Робін Гуд з легенди, захисник простого народу. "Він був кращий за всіх, тепер таких людей вже нема", — каже Том. Ось чому Том Сойєр не сприймає світу дорослих.
