Чого навчився Вася познайомившись з дітьми підземелля
Вася — один із головних героїв повісті В. Короленка "Діти підземелля". Це хлопчик із пристойної, заможної сім'ї, який ні в чому, окрім родинної ласки та любові, не знав нестатку. Але, познайомившись із Валеком та Марусею — дітьми підземелля, він багато чому навчився. По-перше, зустрівшись із маленькими мешканцями підземелля, таємницю якого він випадково взнав, Вася побачив світ зовсім з іншого, неприємного боку. Виявилося, що життя зовсім не таке безтурботне й радісне. Існують діти, які зовсім не мають свого — хай би якого простого й старенького дому. Життя цих дітей-бідняків було дуже тяжким: вони часто голодували, одяг у них був настільки старенький, що здався якимось лахміттям. Підземелля старої каплиці, яке слугувало їм за будинок, було сирим, холодним, у нього ніколи не потрапляли промені сонця, стіни були вкриті пліснявою, тому зовсім не дивно, що маленька Маруся тяжко захворіла, проте лікувати її ніхто не взявзя: у Тибурція не було грошей не тільки на лікування, але навіть на їжу. Із такими умовами життя Вася зіткнувся вперше. Батько його, хоч і знав усе це, намагався приховати від Васі й Соні все сумне, непривабливе в житті. Побачивши це, Вася став ніби дорослішим, навчився співпереживати і допомагати своїм маленьким друзям, а також навчився берегти таємницю, яку йому довірили. І ніякі погрози не могли його примусити видати своїх друзів. Тяжке життя бідняків-друзів викликало у Васі бажання боротися і захищати бідних. Після смерті Марусі на її могилі Вася дав обітницю добре вчитися, стати суддею і створити такі закони, які б гарантували усім дітям можливість мати свій дім, учитися й чесно працювати. По-друге, Вася відчув, що таке справжня дружба. Коли довгий час він не мав можливості бачити Валека й Марусю, він відчував, що йому не вистачало його друзів, їхніх розмов. По-третє, Вася, спостерігаючи життя своїх маленьких друзів, дізнався, що таке родинне тепло, взаємоповага й взаєморозуміння між членами родини — те, чого йому бракувало у своїй власній сім'ї. І, нарешті, Валек і пан Тибурцій допомогли Васі по-новому пізнати свого батька: суддю всі в місті поважали за його чесність, непідкупність, справедливе ставлення до людей незалежно від їх майнового стану. Це і стало тим місточком, через який батькові й синові вдалося знайти взаєморозуміння й повагу один до одного. Серця їх ніби розкрилися для любові й розуміння. Виявилося, що Вася може пишатися своїм батьком, а батько зрозумів, який добрий у нього син і що він потребує його уваги й любові. А матеріальна допомога грошима, які Васін тато після смерті Марусі передає через Васю Валеку й Тибурцію, говорить про те, що суддя став поважати й Васю, і його друзів.
