Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського
Чи можна виправдати всі вчинки Володимира Дубровського? Деякі - в жодному разі. Соромно було сидіти на шиї батька, приймати гостей. Соромно було залишатися у гвардії на батьківському утриманні. Цього виправдати не можна, адже Володимиру Андрійовичу, звісно, було відомо про малі батькові статки... Але я повністю виправдовую все, що сталося після смерті старого Дубровського. А що б він мав робити? Судитися?! Уже був суд, і засідатель Шабашкін, знаючи про незаконність своїх дій, все зробив для "повного задоволення" знатного Троєкурова. Скаржитися? Те саме було б. А як не те саме, то все одно минуло б стільки страшного часу... Доки сонце зійде, роса очі виїсть... Та й що він такого зробив? Спалив батьківський дім, який безсоромно відбирав убивця? Щоправда, там загинули приказні, але не з волі Володимира, а з волі кріпаків. Грабував він лише тих, хто мав зиск з батькового суду. Але звертатися до їхнього сумління нема сенсу - воно, якщо й було, давно продане. Володимир вдарив по найдорожчому для цих людей - по грошам. Бажав помститися Троєкурову, був гріх. Але про це сказано було раніше. Ні, не бачу потреби виправдовувати вчинки Володимира Дубровського. Він робив тільки те, до чого його змушували обставини життя. Не було на кого покластися, крім себе. Щоправда, є ще і його бесіда з кріпаками, коли він розпускав свою розбишацьку громаду. Пихою та презирством сповнена його промова до людей, які пішли за ним, наражаючись на небезпеку смерті або каторги. Але й тут нічого не вдієш: пан є пан, холоп є холоп. Це дається взнаки, хоч як би не намагалися пан і холоп бути просто людьми...
