Ввічливі слова (твір-роздум) Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я — так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються ґречно, вона і сама буде ґречною з тобою. Судіть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. Тоді мені шкода його. Мої батьки ніколи не вживають у розмові грубих слів. Коротше кажучи, я довго спостерігала за цим хлопчиком. А якось підійшла до нього, посміхнулась і сказала: «Сашо, будь ласкавий, скажи мені, коли у тебе День народження?» Погодьтесь, я вчинила дуже правильно. По-перше, у нас у класі усі чомусь називають одне одного на прізвище. А я звернулась до нього на Ім'я. По-друге, я сказала ввічливі слова, котрі йому, як на мене, не часто доводилось чути. По-третє, для кожної людини День народження має виключне значення. Саша спочатку розгубився і, мабуть, хотів відповісти мені якось грубо. Проте я знову посміхнулась. Між тим, у мене дуже чарівна посмішка. «Першого грудня», — відповів ошелешений Саша і зашарівся. «Дякую», — просто сказала я. Цей хлопчик, на жаль, не перестав вживати грубі слова. Але тільки не на мою адресу. Правду сказав хтось із дорослих: «Ніщо не коштує так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість».
