Віра — моя подруга. У її житті сталася дивна подія. Одного разу у відчинені балконні двері її кімнати влетів птах, як з'ясувалося, — канарка. Як птах міг опинитися на волі, ніхто не знав. Новим місцем її мешкання стала кімната Віри. Батьки моєї подруги купили для канарки клітку. Поставили клітку на широке підвіконня, пофарбоване в білий колір. Коли сонце освітлювало підвіконня, від нього відбивалося сяйво. Це дуже подобалося канарці, і вона починала гратися в клітці. Звичайно, щоб доглядати за птахом, потрібні знання. Спочатку достатньо було порад друзів. Але Віра вирішила досконало вивчити звички цих птахів, довідатися, звідкіля вони родом. Дівчинка стала купувати спеціальні книги. З книг Віра довідалася, що канарки поширені на Канарських і Азорських островах, у Північно-Західній Африці. Канарські острови знаходяться в Атлантичному океані. Щоб краще уявити місце мешкання канарок, Віра купила географічну карту і прикріпила її до килима поруч з диваном-ліжком, на якому вона спить. А ще у Віри на письмовому столі, поруч із кліткою канарки, стоїть великий глобус. І на глобусі Віра маленькими прапорцями позначила місця мешкання канарок. Віра час від часу випускає пташку з клітки, і вона літає по всій кімнаті. Любить канарка чомусь сидіти на люстрі, а потім перебирається на книжкову шафу. Із шафи пташка перелітає на шифоньєр. Налітавшись вдосталь, вона без усяких умовлянь залітає назад у клітку. Особливий захват викликає в канарки телефон. Коли він починає дзвонити, канарка співає. Та так голосно, що її чує навіть співрозмовник Віри на іншому кінці проводу. Часто і я телефоную подрузі, щоб послухати канарку.
