Ти знаєш, що ти — людина. Ти знаєш про це чи ні? В. Симоненко "Життя без морального зусилля є сон". Ці слова, вимовлені Львом Толстим багато років тому, нітрохи не втратили свого значення і в наші дні. Життя людині дається один раз. Цей неоціненний талісман дарує Всевишній кожному, і наше право розпоряджатися цим талісманом: чи віддати його на картання, чи, може, разом з ним нести між люди світлий промінь щастя та радості. Моральні зусилля необхідні людині в процесі боротьби за саму себе, за становлення себе як різносторонньої і гармонійно розвиненої особистості. Прагнучи затвердити людську сутність, людина удосконалює свої якості. Глибокий сенс вислову: "Людина — це звучить гордо!" — розуміється тільки завдяки формуванню громадської самостійності людини-особистості, яка знає, що вона насправді чинить у світі і яка відповідає за свої справи. Відповідає, керуючись вищими моральними ідеалами і принципами. Вони припускають не тільки доброту і працелюбність, чесність і порядність, але й вироблення потреби і уміння відстоювати свої погляди, переконання, свою честь, гідність. Із маленьких куточків складається наша велика Батьківщина, і всі струмочки впадають у велику ріку: тому зробити "маленьку справу" — значить допомогти своїй великій Батьківщині. Життя — університет, який ніколи не закінчується, але треба мати впевненість у тому, що ви зможете перейти успішно від курсу до курсу. Тому його треба прожити з користю і для себе, і для інших. Правду кажуть: з літами ми мудрішаємо; а якщо так, то неодмінно вдаємося до спогадів, починаємо критичніше й прискіпливіше оцінювати свій життєвий набуток — говоримо про змарнований "золотий час", не завжди раціонально витрачені сили. Є в цьому левина доля істини, якої небагатьом пощастило уникнути. Серед цих втрат є менш вартісні, які при бажанні можна надолужити, але є й такі, які не можна повернути. Тому треба думати, перш ніж щось зробити. В народі кажуть Деякі вчинки вражають, як мечем, а язик мудрих — лікує. Подумай, перш ніж щось казати. Необмірковані слова можуть ранити інших, зруйнувати дружні стосунки. Часто, коли образа незначна, було б мудро проявити обачливість у словах, уникаючи вибуху емоцій. Нерозумний той, хто швидко ображається, бо це може призвести до необачних слів або дій. Наші почуття — це кінь, який раптом, інколи через незрозумілі причини, виходить з-під контролю вершника, встає на диби і мчить щодуху. Мабуть, кожна людина відчувала у своєму житті принизливі для неї моменти, коли особисті почуття виходять з-під контролю, примушують вдаватися до безглуздих вчинків. Як потім буває соромно і незручно. Правда, е настільки духовно невиховані люди, що, скоївши той або інший бридкий вчинок, вони не розкаюються. Тобто, "залишивши прямий шлях, вони заблукали". Тільки відкрита, ніким і нічим не скута душа може творити Величність. Жити серед людей і не віддавати жар свого серця тим, хто поряд з тобою, — не є реальність. Треба вміти відчувати чужий біль, нехтувати власним спокоєм заради іншої людини. Бо доки плем'я, що населяє землю і зветься людством, не усвідомить себе як єдине ціле — не буде йому добра. Для того, щоб людина змогла стати на шлях істинний,: треба дотримуватися певних принципів людського спілкування. Кожна людина повинна думати, як допомогти іншим. Бо жадібна людина звичайно жадібна не тільки на гроші. Майже не зустрінеш добру, відкриту людину, яка в усьому не скупа, тільки в грошових справах ненажерлива. А щедра людина може віддати останнє. Завжди поділиться і хлібом, і словом добрим. Ці люди живуть за принципом: "не проковтну ковток, якщо спраглий його бажає". Хліб в усі віки був важливим атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини. Що б ти не задумав, про що б не мріяв — усьому міра хліб. У ньому — основа нашого благополуччя, він — запорука наших радостей і надій. Хліб — це честь; хліб — це рука допомоги, хліб — сила і могутність, хліб — це святість. Ми повинні берегти хліб, кожен його шматок. Треба творити добро непомітно, не заради визнання і нагород. Людина мусить вірити у добро, закладене в неї, в те, що живе заради кращого, високого, світлого заради того, щоб допомогти життю на землі. "Будьте один до одного співчутливими, пробачайте один одному". Добру протистоїть зло. Між цими категоріями від часу заснування світу йде, боротьба. Добро і зло — поняття філософські, і вони завжди поруч: де є добро — там завжди присутнє зло; де є зло — поряд з ним постійно добро. І між цими супутниками — непримиренна боротьба. На жаль, у цій боротьбі інколи сильним виявляється зло, тому що воно активніше. Але треба творити добро. Адже добро — це особливий, не вивчений поки що вид енергії, яка не зникає з світу, а накопичується. "Не будь переможений злом, а перемагай зло добром". Доброта — ознака сили, а не слабкості. Сильна людина виявляє великодушність — більшу доброту, а слабка людина буває доброю на словах і, як правило, бездіяльною у вчинках. Добро потребує щогодинної, повсякденної терплячої праці душі, добротворчості. "Ухиляйся від зла і роби добро, шукай миру і прагни до нього". Нікому не відповідайте злом за зло, але турбуйтесь за всіх людей. Бо ідея не в мріях, а в діях.
