Українська пісня (ІІ варіант) Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине. / Т. Шевченко / Українська пісня... Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Яка мити не співала цих легких, як сон, пісень над колискою дорогих дітей. З народних пісень ми довідуємося про минуле нашого народу. його побут і звичаї, надії і сподівання, про важливі історичні події, що відбуваються в Україні, уславлюються подвиги окремих осіб, змальовується героїчне минуле нашої Вітчизни. Пісня "Зажурилась Україна" складається всього з 12 рядків. А як багато в ній людського горя, мук, страждань! Їх несли в Україну іноземні поневолювачі. Народ ненавидів загарбників, горів бажанням якнайшвидше помститися ворогам, кликав своїх синів: "Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати". Історичні пісні "Максим, козак Залізняк" і "Ой з-за гори високої" розповідають про улюблених у народі козацьких ватажків Максима Залізняка і Данила Нечая. Перший, очоливши гайдамацький загін, громив польську шляхту, чим заслужив собі в потомках вічну славу, а другий, знищивши багато ворогів, смертю хоробрих поліг у бою проти величезної польської армії. Побутувало серед народу чимало рекрутських, чумацьких, наймитських і бурлацьких пісень. В них оспівувалась тяжка солдатська служба ("У неділю уночі збиралися багачі"), нещасна доля чумака-наймита ("Чумаче, чумаче, чого зажурився?"). Всі ці пісні відобразили всю неволю, важку долю трудової людини, водночас висловлюючи і її протест проти панщини та кріпацтва. Українські народні пісні нової доби, тобто після Жовтневої революції, уславлюють трудові і бойові подвиги наших людей. У пісні "й чого ти, земле, молодіти стала!" народ співає хвалу новому життю, рідній Батьківщині, яка "наче та дівчина в оксамит убралась", а люди "помолоділи", бо стало краще жити. Високі моральні якості наших людей - любов до Вітчизни, мужність і працелюбність - оспівуються в пісні "Ми йдемо до бою". Кожне слово тут - вияв упевненості нашого народу в неминучій перемозі над фашистами. З цією піснею перегукується інша, також воєнних років, - "Ой, у лісі зеленому". В ній уславлюється героїзм і відвага безстрашних ковпаківців, месників народних, справжніх патріотів, які в ім'я перемоги над німецькими загарбниками не шкодували свого життя. Повернувшись з війни, учорашні воїни активно включилися в героїчну працю. Характерною саме для цього періоду є народна пісня "Край щасливий, край веселий". Тему охорони наших кордонів розкрито в пісні "То не море шумить". У повоєнний час в народних піснях оспівувались герої, які замислювались над складними питаннями підкорення природи, над проблемами багатих і сталих урожаїв. Отже, як бачимо, народна пісня народжується, розповсюджується і стає надбанням народу. Морально чисті, щирі і прості українські пісні відіграють неоціненну виховну роль, вчать нас народної мудрості та краси.
