Україна й особистість У чому полягають взаємини моєї вітчизни й пересічного її громадянина? У тому, що країна потребує відданості й патріотизму своїх громадян для захисту й збільшення своїх досягнень. Ми ж чекаємо від неї забезпечення наших свобод і прав на достойне життя. Держава не може існувати без громадян - вона з них складається, а окремій особі вона може допомогти в житті, запропонувавши шляхи самореалізації, кар'єри, особистого соціального прогресу. Людство суттєво міняло своє ставлення до держави: від обожнення (поза державою не існує нічого) до прокляття (держава - фантом, який завжди й усюди переслідує людину). Частково такі погляди можна зрозуміти, оскільки держава виникає там, де є певна маса людей. Можна сказати, що, куди б ми не пішли, ми беремо державу з собою. З іншого боку, "утримання" держапарату, "гра в державу" обходиться недешево. Громадяни платять податки для того, щоб воювати з сусідами, судити злочини, встановлювати закони й насаджувати їх виконання. Наше завдання - навчитися поважати владу й слідкувати за підтримкою всіх тих законів, які ми вважаємо правильними. Нам треба позбуватися комплексу кримінального світу, який у принципі не терпить жодних обмежень своєї свободи. Така позиція злочинна, тому що не буває законів без обмежень і без законів не буває свободи. Крайнощами або спотвореними взаєминами держави й громадянина є манкуртство (те ж русофільство, наприклад, тобто протистояння власній політичній системі на користь іншій) або шовінізм (яскравий приклад тієї ж Америки, коли гасло "Америка для американців" перетворився на символ обмеження свободи інших людей). Моя громадська позиція полягає в прагненні сприяти гармонізації життя в країні. Звичайно, сьогодні очевидна аполітичність молоді й слабкість політичної системи в Україні. Але це має свої мінуси й плюси. Мінуси в тому, що молодь слабо задіяна в політичне життя, не живе ідеалами своїх батьків, вдовольняючись приватним "животінням", та й Україна сьогодні не має по-справжньому яскравих політичних лідерів, які б повели маси за собою. Однак плюсом такого стану справ є те, що ми менше залежимо від амбіцій окремих політиків. Хоч наша молодь і спалює мізки в розвагах і гонитві за грошима, але Україна не веде жодної війни й наших юнаків не стріляють на фронтах чергової "визвольної" братовбивчої бійні.
