Ми знаємо прізвища багатьох українських правозахисників, але ніколи серед них ви не зустрінете прізвища Тараса Шевченка. Хоча саме його я вважаю найвидатнішим правозахисником України. Так, він не писав ні наукових праць з юриспруденції, не робив наукових розвідок. І до створення Організації Об'єднаних Націй було ще ціле століття, та вже тоді він порушив у своїх творах такі важливі проблеми, які потім лягли в основу правових міжнародних документів. Це такі проблеми як практика, схожа на рабство (кріпацтво), бо саме жорстока експлуатація людини людиною призвела до виродження самої людської суті суспільства. А дискримінація автохтонних народів (право на самовизначення)? Скільки довелося витерпіти українському народові, щоб довести, що українська мова не "нарєчіє", а повноцінна, здатна до розвитку і культурних традицій, європейська мова? До таких же проблем належить дискримінація культури автохтонного народу (право на розвиток). Згадаймо часи, коли Валуєвський циркуляр забороняв і навчання, і видавничу справу, і навіть театральні постанови українською мовою. А експлуатація дитячої праці, вільний доступ до культурних надбань народу? 1 цей перелік можна продовжувати. Саме ці проблеми порушував Шевченко у своїх творах, поетичних і прозових. Сподіваюсь, що колись дослідники ще скажуть своє слово про Шевченка — правозахисника. Людина є найбільшою цінністю як для людей, хто вірить у Бога, так і для тих, хто не сповідує ніякої релігії. Бо саме людина, живучи в суспільстві, намагається придумати такі інститути, які б допомагали жити і розвиватися, народжувати дітей, піклуватися про них і бути спокійним за їхнє майбутнє. Та тільки природою закладено, що люди різні між собою за характером, за зовнішнім виглядом, за кольором шкіри, мовою, походженням і ще можна назвати безліч ознак людської відмінності. Усе це дуже добре розумів Тарас Григорович, розумів і таку річ, як рівність людей перед Богом. А звідси — людина повинна бути рівною і перед законами, які теж придумали люди, щоб жити нормальним життям незалежно від того, які маєш від народження природні таланти. Тож пошануймо Шевченка як першого правозахисника, що своїми творами спонукав наступні покоління до пошуку механізмів утвердження прав людини.
