У травні природа своїм пишним розквітом сповіщає нам, що вже недовго залишилося чекати літа. О цій порі особливо яскраво зеленіють рослини, одягають ошатне біло-рожеве вбрання фруктові дерева, розкриваючи свої обійми сонячним променям. Повітря сповнене пташиного щебетання, пахощами весняних квітів. І люди рухаються якось жвавіше, дивляться веселіше, змінивши теплий одяг на легке яскраве вбрання. Озираючись навколо, наче проймаєшся тією атмосферою радісного очікування, яка панує всюди. Адже це пора улюблених усіма весняних свят — Першого травня і Дня Перемоги. Городяни протягом цих днів здебільшого не сидять у своїх домівках, що стали немов затісними, а вибираються на простір, за місто. Залюбки милуються навколишніми мальовничими краєвидами, дихають свіжим повітрям, відпочивають від повсякденних турбот. Якраз у цей час зустрічають у лісі гостей його травневі господарі — сріблясті конвалії. Мабуть, немає у світі людини, яку б залишили байдужою ці малесенькі тендітні квіточки. Ніжні, граційні, вони погойдують біленькими голівками на лісових галявинах серед молодої трави, під лагідним подихом теплого вітерця. Прозоре повітря, здається, сповнене легким передзвоном дрібних дзвіночків, що нібито співають якусь чудову невідому пісеньку. Певно, це гімн весни, пісня радощів, любові та надії. І це привітання світлого травня несуть люди до міста разом із пучечками білих квітів, не бажаючи розлучатися з вісниками матінки-природи.
