Україна не така вже й велика держава, набагато менша, ніж Росія чи деякі інші країни. Але, мабуть, тому, що багато століть їй доводилося боротися за свою незалежність, свою волю, витримувати знущання ненависних завойовників, терпіти голод, осади, вона стала такою міцною, незламною. Та й люди, що живуть в ній" ні в чому не поступаються нікому за своїми якостями, витримкою, силою волі та прагненням перемоги. І їх не так вже мало на українській землі. Так, наша українська земля багата на славних синів та дочок. Вона народжувала і продовжує народжувати не тільки талановитих письменників, поетів, музикантів та художників. Щедра вона і на талановитих спортсменів, які прагнуть возвеличити власну Батьківщину, добившись для неї найгучніших, найвизначніших звань. Кому зараз не відомо ім'я славетного стрибуна з жердиною Сергія Бубки?! Він прославив рідну Батьківщину, як неодноразовий чемпіон світу та Олімпійських ігор. Його майстерність викликала заздрощі багатьох іноземних спортсменів, які, незважаючи на кращі умови тренування, так і не змогли досягти його рекордних результатів. Світовий рекорд, встановлений Сергієм Бубкою, ще й досі не побитий, хоч як не намагаються зробити це його конкуренти. Î хоча його шлях як спортсмена-професіонала вже завершився, але Сергій продовжує тренувати юнаків та дівчат, які згодом, можливо, через кілька років, стануть теж знаменитими спортсменами і встановлять нові рекорди. Я пишаюся, що на нашій українській землі живе така талановита людина, здатна випередити, здавалося б, найкращих стрибунів світу. Тепер вже ніхто не зможе сказати, що в Україні немає чудових спортсменів, що вона настільки слабка держава, що не може підготовити власних рекордсменів. Не треба забувати і про Олімпійську чемпіонку Лілію Підкопаєву. її ім'я зараз не сходить з уст, примушуючи заздрісників прикусити язика. Ніхто не очікував, що ця маленька тендітна дівчинка зможе перемогти усіх своїх суперниць і отримати найвищу нагороду на Олімпіаді. Але вона зуміла це зробити, утерши носа багатьом зловтішникам, які навіть і не думали, що звичайна, нікому тоді ще невідома українська дівчина посяде на п'єдесталі пошани найвищий щабель. Зараз настільки відомим стало її ім'я, що навіть відбувся спортивний фестиваль, який називається "Золота Лілія". Отже, спортивна гімнастика України не нижча за світові стандарти, а навіть вища. Брати Кличко, відомі українські спортсмени,, усе більше привертають до себе увагу спортивних уболівальників усього світу. Брати намагаються не програти жодного боксерського бою. Вони б'ються до останнього, докладаючи усіх зусиль, щоб обов'язково перемогти. Мені здається, що більшість іноземних спортсменів вже просто бояться з ними зустрічатися, бо Віталій, який частіше змагається на світовому рівні, ніж його брат Володимир, майже кожен бій закінчує посиланням у нокаут. Та й Володимир не відстає від нього. Не можна обійти мовчанням і рекордне досягнення в шахах українського хлопця Руслана Пономарьова. Вісімнадцятирічний парубок несподівано для світової громадськості зайняв почесне перше місце і став новим чемпіоном світу з шахів за версією ДІДЕ, обійшовши досвідчених гравців. Ми можемо тільки радіти за юного спортсмена, який ще раз підтвердив високий рівень України у світі спорту. Хочеться вірити, що це буде не остання перемога українського шахіста, а тільки початок його славетного шляху поряд з досвідченими гравцями планети. Так, наша країна багата на таланти. А з часом, я маю надію, їх буде народжуватися ще більше. Адже Україна росте, міцнішає, розцвітає. А разом з нею ростемо і ми, її зміна. Спортсменів теж стає усе більше, до того ж таких, якими могла б пишатися будь-яка країна. Тому і забирають від нас найталановитіших, таких, як Андрій Шевченко з київського футбольного клубу "Динамо", а потім ще сперечаються, в який клуб його забрати, бо дуже багато на Андрія претендентів. Добре, що більшість українських спортсменів залишаються вдома, що вони вірять своїй Батьківщині і намагаються прославити її ім'я.
