Дружба — це достатку річ, сварка — ворогові свято. . Друзів сто — і мало їх. Ворог — і один — багато. Д. Білоус "У будинку людського щастя дружба зводить стіни, а любов утворює купол". У цих словах К. Пруткова образно визначена роль дружби в людських стосунках. Нині, коли час збігає надзвичайно швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не вистачає часу для спілкування, а телебачення подекуди замінює людське спілкування — чи актуальні питання глибоких, відданих дружніх взаємин? Чи не заміщуються ці відносини поверховими приятельськими, які засновуються на спільності справ і відпочинку? Дружба ушляхетнює життя, її шанували та возвеличували мислителі давнини. Дружба, в оцінці Аристотеля, — найнеобхідніше для життя: адже ніхто не воліє жити без друзів, навіть якби він мав усі інші багатства. Далі він роз'яснював: "Дружба не тільки неоціненна, а й прекрасна — ми уславлюємо того, хто любить своїх друзів, мати багато друзів — це чудово, а деяким навіть здається, що бути хорошою людиною і другом — це одне й те саме". Надзвичайно високо оцінюється дружба в українській культурі й ментальності. Розкриваючи велику силу дружби, Григорій Сковорода наводить слова Плутарха: "Дружба, супроводжуючи життя, не тільки додає втіхи й чарівності світлим його сторонам, а й зменшує страждання, і Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радісним, приємним і милим, коли друг поруч і разом із вами втішається. І як би підлесник не кував лихо, використовуючи насолоди і приємності, треба знати, що він нічого радісного не вносить у дружбу". Сковорода навчав бути обачливим у виборі друзів. Звичайно, час вносить свої корективи, але такі поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цінностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радістю спілкування, взаєморозуміння, емоційно збагачують його. У психології поняття "дружба" визначається як стійкі індивідуально-вибіркові міжособистісні відносини, які характеризують взаємну прихильність їх учасників, взаємні очікування відповідних почуттів та віддання переваги. Розвиток дружби передбачає слідування її неписаному "кодексу", що стверджує необхідність взаєморозуміння, відвертості та щирості. Вона передбачає довірливість, активну взаємодопомогу, взаємний інтерес до справ та переживань іншого, щирість та безкорисливість почуттів. Серйозні порушення "кодексу дружби" ведуть до її припинення, або до поверхових приятельських стосунків, або навіть до перетворення дружби у її протилежність — ворожість. Найбільшої інтенсивності досягає дружба в юнацькі роки та в період ранньої зрілості, коли відзначається виняткова значущість відносин із друзями, найбільша частота зустрічей і найбільший обсяг спільно проведеного часу. При цьому відносини між друзями наповнені глибоким емоційним змістом і часто зберігаються протягом усього життя. Дружба виступає іноді своєрідною формою психотерапії. Вона дозволяє висловити потаємні почуття, які переповнюють людину, та знайти підтримку тих, хто поділяє її думки. Для мене друзі мають дуже велике значення. Це найдорожчі люди після батьків. З ними я завжди можу бути відвертим. Разом із друзями я швидше знаходжу розв'язання будь-якої проблеми, з ними легше виконувати усіляку роботу, радісніше проводити вільний час. Я ціную своїх друзів, намагаюся не сваритися з ними й допомагати їм завжди, коли виникає потреба. Тож справді, як стверджує українське прислів'я, людина без друзів — що дерево без коріння.
