Питання, що винесене у тему твору, турбувало людей завжди і вирішити його намагалися найрозумніші з них. Філософи і письменники давали на це запитання різні відповіді, і мені здасться, що з цього можна зробити один висновок: формули щастя єдиної для всіх, універсальної, не існує. Люди говорять: "Не в грошах щастя", а між тим тисячі, знаючи це прислів'я, живуть за абсолютно протилежним принципом. Прикладів цьому ми знайдемо багато і в реальній дійсності, і в художній літературі. Пузир з комедії "Хазяїн" І. Карпенка-Карого все своє життя присвятив тому, щоб збагатитися, нажитися на копійках. Він досяг свого. І якщо б його хтось спитав, чи щасливий він, чи прожив би він ще одне таке життя, мені здасться, що Пузир відповів би "так". Але треба зауважити, що справа тут не стільки в грошах, скільки в тому, що він присвятив все своє життя єдиній меті і досяг її. Нехай це не дуже висока мета, але така вже він людина і більшого йому не треба. Тетяна з повісті С. Васильченка "Талант" мріє про артистичну діяльність не заради грошей і слави, вона хоче послужити людям своїм талантом. Євгеній Рафалович намагається допомогти селянам, не шукаючи в цьому власних вигід. А скільки вчителів і лікарів працює зараз за копійки, і є серед них такі, що щасливі від своєї праці!
