Щастя... Коли промовляєш це слово, то кожний з нас думає про щось своє. Для когось це просто поспілкуватись. Для інших нема нічого кращого, ніж виїхати на природу. Є й такі, для яких щастя — з'їсти щось смачне, подивитись "телик". Я довго думала, а що є щастя для мене? Тепер я знаю! Це бути поруч із людьми, яких любиш, знати, що вони здорові, що в них усе гаразд. Щастя для мене — погуляти з братиком, допомогти йому порадою, зробити щось для своєї сім'ї, допомогти матусі. Мене охоплює приємне відчуття щастя і тоді, коли я дивлюсь на красивий захід сонця, килим із золотих листочків. Комусь видається дивним питання "що таке щастя?" Цей стан справді важко пояснити, його можна тільки відчути. Мені стає сумно, коли я думаю, Що десь маленькі діти не знають дитинства, не розуміють, що таке щастя. Можливо колись буде так, що люди всього світу прокинуться і скажуть: "Ми щасливі!" Тоді не буде злодіїв, вбивств, війн. По вулицях будуть ходити щасливі усміхнені люди. Вони будуть намагатися робити приємне один одному. На жаль, сьогодні в Україні набагато менше щасливих людей, ніж хотілося б бачити. Чому так? Справа не лише в економічних проблемах. Як на мене, мало хто із сучасних українців опанував науку бути щасливим. Та це й не дивно: її не викладають навіть у найкращих вузах. І замість щастя людина чомусь отримує гроші і владу або злидні і хвороби. Чи існує рецепт щирого українського щастя? Чи мас воно бути якимось узагальненим, спільним для всього людства, чи ні? Здасться, слово "щастя" існує в усіх мовах світу. Намагаймося ж і ми, українці, отримати частку того вселенського, інколи такого примарного щастя! Кожній людині для щастя не так вже багато і потрібно: велика дружна родина, хороший настрій і, звичайно ж, — любов! А ще ми повинні поважати один одного. Усюди лунатиме сміх щасливих дітей, у яких буде прекрасне дитинство. І щасливі люди всього світу тоді дійсно стануть братами!
