І. Мир і війна — слова-антоніми, поняття-антоніми (за ними — радість і сльози,, добро і зло, усмішка і біль, патріотизм і зрада, життя і смерть). II. Жах Другої світової війни, історичний досвід війни в літературі. 1. 1418 днів і ночей війни (понад 20 мільйонів загиблих; у серцях нащадків залишається пам'ять про звірства фашистів, про окроплену кров'ю землю). 2. Українські письменники, що наближали свято Перемоги (О. Довженко, А. Малишко, М. Бажан, В. Сосюра, О. Гончар, І. Ле, В. Земляк, Ю. Збанацький та інші; загинули М. Кульчицький, О. Десняк, О. Теліга, К. Герасименко. Про це — вірш П. Тичини "Похорон друга"). 3. Народ — непереможний (зло війни не може побороти добро миру; багатовікова історія кривд та війн довела, що український народ не можна поставити навколішки). 4. Розкриття понять "людство і зброя", "мир і війна" у творах зарубіжних письменників (Е. Хемінгуей "Прощавай, зброє", Е. Ремарк "Час жити і час вмирати", К. Симонов "Живі та мертві"). 5. Літературні герої О. Гончара, О. Довженка, М. Стельмаха (втілення кращих рис українців, що здобули перемогу над темрявою фашизму). 6. Відгомін війни у мирні часи (Л. Костенко "Пастораль XX сторіччя"; ствердження думки — людству потрібен мир). 7. Війни сьогодні (вони призводять до нових страждань). III. Найвищий скарб — "мирний труд і щастя в мирнім домі".
