У житті кожної людини є декілька важливих етапів, навчання в школі — один із них. Мені пощастило навчатись у школі, де панує культ знань, де працюють справжні майстри, тому я сміливо дивлюсь у майбутнє. Впевнена, що пробиватися крізь життя буду відважно й сміливо, бо школа мене до цього готує. Моя мрія — стати вчителем, і вже зараз я знаю "поезію" і "прозу" цієї професії. Учитель — це не тільки привітання й квіти у свята. Про долю вчителя я знаю більше за інших, бо моя мама — учитель. Шкільні роки — це свята, подорожі, дружба й перше кохання. У школі ми вчимося дружити, прощати, бути милосердними, а це так важливо в наш час. Крім знань, зі школи ми винесемо найцінніше — вміння бути людиною. Скоро для нас, одинадцятикласників, пролунає срібна мелодія останнього в шкільному житті дзвоника. Ми попрощаємося не тільки зі школою, але й з дитинством. У дорослому самостійному житті доведеться нелегко, бо не завжди поряд буде мудрий порадник, який уважно вислухає, допоможе. Я завжди пам'ятатиму своїх учителів із вдячністю. Учителі бачили, як ми ростемо, тактовно допомагали подолати перешкоди, позбутися недоліків. Вони не тільки давали знання, а вчили людяності, розумінню життя. У нашій школі всі вчителі мають високий професійний рівень, до своєї роботи ставляться творчо й відповідально. На кожному уроці панує атмосфера доброзичливості, відчувається, що педагог не просто прагне вчити, ставити оцінки, а намагається захопити учня, націлити його глибше вивчити тему. Для мене знання — це мудрість, упевненість, благородство. їх я беру, вступаючи в доросле життя. Звичайно, завжди буду пам'ятати своїх шкільних товаришів, бо наша дружба була чистою, безкорисливою. Не знаю, як складеться моя доля, але впевнена, що в разі потреби обов'язково допоможу своїм учителям, друзям, школі.
