Плекаймо у собі майстра! У кожній людині живе потяг до прекрасного. Краса нікого не залишає байдужим, вона творить з людиною дива. Завжди хвилює й захоплює нас неповторна чарівність природи. Полонять душу незрівнянні твори мистецтва - живопису, музики, літератури. Українці - талановитий народ. Кожна людина - майстер. Нездібних людей взагалі немає. Знайомлячись із побутом українців, переконуєшся в цьому знову й знову. Яке глибоке естетичне почуття треба мати, щоб кожну оселю перетворити на шедевр: тут тобі й розмальована піч, і яскраві вишиті рушники, і писані тарелі та ложки... Навіть ярма для волів були мережані, прикрашені різьбленням. Уся ця краса свідчить про художнє сприйняття українцями навколишнього світу, тонке відчуття прекрасного. Споглядаючи твори народного мистецтва, ми розуміємо, що народжені вони в хвилину творчого натхнення, яке, ніби Божа благодать, зійшло на людину, осяяло її своєю неземною силою - і сталося диво: на світ з'явилася чудова пісня, чарівне живописне полотно, натхненні поетичні рядки: Поезія - це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі. Ці слова поетеси Ліни Костенко розкривають перед нами таємницю творчої миті. Так, дійсно, все прекрасне, створене людиною, - це "безсмертний дотик до душі". Талановита людина - це завжди особистість із складною долею, бо вона відчуває на собі відповідальність за те. щоб свій талант "не закопати в землю", а подарувати його людям, аби вони стали духовно багатшими. Щаслива та людина, яка пізнала себе, знайшла своє місце в житті, розвинула свої здібності й відчула радість від того, що її робота потрібна іншим. Плекаймо ж у собі майстра! Будьмо поетами своєї справи, щоб і про нас колись сказали: "Бог послав цій людині натхнення".
