Якось я замислилася над тим, що може об'єднувати людей в одне ціле, споріднювати їх. Безперечно, всі люди дуже-дуже різні, всі вони мають різні думки, погляди та припущення стосовно тих чи інших питань, проблем. Кожна людина по суті — це неповторна, яскрава особистість, вона має свій оригінальний, властивий лише їй єдиній, внутрішній світ, а душа її така глибока та неосяжна, немов Всесвіт. Та, здається, все ж таки є у нашому світі одна річ, спільна для усіх людей, незалежно від їхнього місця проживання, віку, освіти або професії. Це пісня. Пісня — то унікальне за своєю природою явище, то вияв людської душі. Витоки лісні насамперед слід шукати у сивій давнині, коли наші предки намагалися складати перші поезії. Недарма кажуть, що пісня — це душа народу. Бо й справді, у піснях дістали відображення усі почуття, емоції, переживання народу, нерозривно пов'язані з його життям і побутом. Пісня супроводжує людину упродовж усього її буття, починаючи з самого народження. Кожна мати співає своїй дитині колискову, і дитина поринає у дивовижний світ чарівних мелодій. Відбувається, так би мовити, її безпосереднє ознайомлення з прекрасним. Саме з цього моменту пісня й приходить у життя людини, щоб ділити з нею і радість перемог, і гіркоту розчарувань, додавати їй натхнення та наснаги. І в наш час пісня не втратила своєї актуальності. Пісні, як і раніше, співають, слухають, ними захоплюються, насолоджуються. Часи змінюються, змінюється пісня, проте незмінною залишається її суть, призначення — нести радість людям, дарувати естетичну насолоду. Так, пісня єднає людей. Та це зовсім не означає, що це міркування слід сприймати в буквальному значенні. Скоріше за все, можна говорити, що пісня зближує лише певні категорії людей, об'єднані, приміром, спільними інтересами або ж за віком. Мені пригадується приклад такої єдності. Кілька років тому в нашому місті відбулася важлива культурна подія — завітав визначний британський гурт під назвою "Queen". Музиканти мали на меті відіграти низку благодійних концертів. Слід зауважити, що публіка доволі-таки прихильно прийняла гостей, які, в свою чергу, намагалися передати слухачам якомога більше позитивних емоцій, подарувати гарний настрій. Здається, цей виступ ні з чим не можна порівняти. Музиканти радували присутніх своєю творчістю, вкладаючи в кожну пісню всю душу, усі почуття, емоції та переживання, вражаючи водночас неабиякою щирістю та безпосередністю. Аудиторія була немов зачарована виступом британців. Майстерність музикантів та техніка виконання пісень вразили слухачів до глибини душі. Усі буденні проблеми, негаразди враз ніби відійшли на другий план, так, мовби їх не існувало, стали непотрібними, і в цілому світі залишилися лише музика й об'єднані спільною енергетикою люди... Тепер я переконана остаточно: так, пісня єднає серця людей, вона здатна творити дива, зцілювати душі, дарувати щастя та насолоду. Пісня — це глибока криниця, з якої тисячоліттями люди черпають цілющу життєву енергію. І поки існує пісня в цьому світі; доти існуватиме й сама людина.
