Я навчаюсь у музичній студії і давно вже полюбляю класичну музику. Особливе натхнення викликає у мене "Місячна соната" Бетховена. Бетховен — геніальний німецький композитор кінця XVIII — початку XIX ст. Він умів майстерно передавати звуками те, що відчувала його переповнена музикою душа. Його "Місячна соната" вражає глибиною почуття і могутністю музики. Коли слухаєш перші акорди, ніби чуєш, як хлюпочеться море. Спокійне і тихе. Тільки невеличкі хвилі у місячному сяйві граються з піщаним берегом, набігаючи на нього і знов утікаючи у безодню моря. Лине ніжна музика. Але здалека вже з'являються насторожуючі звуки. Мабуть, то наближається негода. Вона підкрадається повільно, але дедалі все сильніше рокочуть загрозливі звуки. І ось вже буря! Могутній вітер приніс чорні хмари, що потьмарили срібний місяць. Вітер здіймає великі лавини хвиль, кидає їх угору, розтрощує об скелі. Безліч краплинок води розлітається у повітрі. Здається, сам морський бог Посейдон посилає перекати грому і здіймає хвилі, що зі стогоном досягають неба і хочуть дістатися місяця. Але марно: враз громовиця зникає, бентежні звуки відкочуються по хвилях у далечінь моря. Над усім світом ллється ніжна мелодія місячного сяйва, що відлунюється у серці кожної людини, яка слухає цю чарівну музику. У своїй сонаті Бетховен зумів передати боротьбу прекрасних, чистих почуттів людини з могутніми темними силами. В сонаті звучить віра в перемогу добра і світла.
