Твір на тему Кохання Дружба Думки відомих письменників
1. "Слово о полку Ігоревім" містить епізоди, пов'язані з Ярославною, коханою дружиною князя Ігоря. її любов, її молитви захистили героя від смерті. Відтоді образ Ярославни — це образ вірної, люблячої жінки, її ім'я стало узагальненим для всіх, хто кохає і чекає. 2. І. Котляревський, "Енеїда". У творі чимало епізодів, що зображують кохання героїв. Один із найяскравіших — кохання Дідони до Енея. Почуття, яке розпочалося як легке залицяння, стало для Дідони сенсом життя. Тож, коли боги вирішили забрати Енея, бо йому судилася інша доля, Дідона спалює сама себе, бо не уявляє життя без коханого. 3. І. Франка. Збірка "Зів'яле листя" змальовує перипетії стосунків закоханих. У вірші "Червона калино, чого в лузі гнешся?" засобами народної пісні через алегорію змальовано нерівне кохання. У вірші "Ой ти, дівчино" відображено захват люблячого чоловіка від споглядання коханої, спогаду, думки про неї. А у вірші "Чого являєшся мені у сні?" зойки зболеного серця ("в житті ти мною згордувала, моє ти серце надірвала") змінюються приречено-закоханим: "О, ні, являйся, зіронько, мені хоч в сні". 4. П. Тичина. З численних поезій про кохання найяскравіші: "Ви знаєте, як липа шелестить", де, здається, весь світ, від дерев і вітру до місяця на небі, сповнений кохання, та "Коли в твої очі дивлюся", де осіннім холодом віє від погляду коханої, бо, мабуть, нема любові і це розриває серце ліричного героя, який ще не вірить, що прекрасні очі ховають зовсім інше серце. А у вірші "Я сказав тобі лиш слово" П. Тичина зізнається: "Переповнений любов'ю, я одкрив кохання книгу". 5. М. Рильський. Кохання у поета нерозривно пов'язане з усім Всесвітом. Воно у музиці Шопена (вірш "Шопен") проглядає крізь кожну ноту, бо суть самого життя — кохання; смуток розставання з коханою у вірші "Яблука доспіли, яблука червоні!" Остання фраза з нього, здається, готовий афоризм: "Вміє розставатись той, хто вмів любить". 6. В. Сосюра вважається чи не найліричнішим з поетів, бо в нього багато віршів саме про кохання: "Білі акації будуть цвісти", "Так ніхто не кохав", "Любов моя", "Ніяк од щастя не засну я" та інші. Головна думка його поезій висловлена вже в самих назвах віршів, а ще у поетичних рядках: О, скільки музики в мовчанні, коли любов! ("Ніяк од щастя не засну я") 7. О. Довженко. Кіноповість "Україна в огні" містить проникливі за своєю правдою і силою епізоди, пов'язані з темою кохання, темою ставлення до жінки. Олеся Запорожець віддає своє дівоцтво Василю Кравчині, бо "він свій", і він через усю війну береже в серці образ Олесі, яку кохає й цінує понад усе, навіть замордовану ворогом, посивілу з горя називає "найкращою", бо кохає і схиляється перед жінками, які змушені були не зі своєї вини переживати окупацію. 8. О. Гончар, "Собор". У романі з вуст учителя на адресу Миколи Баглая та його коханої Єльки прозвучали слова "Бережіть собори ваших душ!" Собор — це алегорія високих думок і стосунків. Собор священний, доки в ньому живе любов. І це не тільки кохання молодих людей, а поняття набагато місткіше — любов до людей, до рідної землі, пов'язана з вірою предків і любов'ю до Бога, з якої виростає все на землі. 9. А. Малишко. У поета багато віршів про кохання, але чи не найвідоміший його твір — "Пісня про рушник", у якому відображено важливу для української літератури тему любові й поваги до матері. До глибини серця сягають слова: "Рідна мати моя, ти ночей не доспала... і в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала..." Вони про кожного з нас і наших матерів, їхні милі очі, люблячі серця й натруджені руки, що випестили кожного з нас. 10. Б. Олійник. У віршах "Мати сіяла сон", "Мамо, вечір догора...", "Пісня про матір" відображено традиційну для України любов і повагу до матері, яка "навчила дітей, як на світі по совісті жити", та й "тихо пішла за межу", залишивши у спадок головне — любов. 11. М. Коцюбинський. Роман "Тіні забутих предків" — це історія про гуцульських Ромео і Джульєтту, адже рід Марійки Гутенюк ворогував з родом Івана Палійчука, а молоді були щиро закохані. Для них ця любов була щастям усього життя, і горе розлуки з коханою вбило Івана, що сумував за нею довгі роки. 12.1. Котляревський у поемі "Енеїда" розповідає про щиру дружбу Низа й Евріала. Ці два воїни не жаліли й життя для друга, отож їхні імена стали уособленням дружби. 13. П. Куліш. У романі "Чорна рада" відображено традиції чоловічої дружби й шляхетності серед козацтва. Так Кирило Тур мав вірних друзів, які будь-якої хвилини готові прийти на допомогу. Досить згадати, як вони винесли його пораненого після бою з Петром. Свого друга Чорногора Тур не випадково називав побратимом, їхня дружба й була чоловічим братством. 14. Панас Мирний. У романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" автор розповів про дружбу Чіпки й Трицька, яка, на жаль, не врятувала першого з хлопців від біди. Грицько був обережним і боявся більше втратити свої гаразди, ніж друга. До того ж і Чіпка завів собі сумнівну компанію: Лушня, Матня й Пацюк — це були люди, яких важко назвати друзями. Вони зневажали матір Чіпки, були крадіями і вбивцями самі і до того ж підбурювали головного героя роману. Така сумнівна "дружба" гірше від самотності. 15. П. Тичина. У поезії "Похорон друга" щире почуття поваги й любові до друга Ярослава, що "вік свій одробив", пройшовши складний життєвий шлях. У вірші й спогади про спільні походи, про випадки з життя, й роздуми над його швидкоплинністю та сенсом життя і смерті.
