Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить. І. Кочерга. "Ярослав Мудрий" Книжка... Для одних людей — це скарб неоціненний, для інших — річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для третіх — данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер'єру. Є й такі, для яких книжка нічого не значить. Шана й любов до книги починається з колиски, йде від батька-матері. Сім'я, в якій не читають книжок, — духовно неповноцінна. Та й як можна не любити книгу? З давніх-давен люди намагалися писати. Звичайно, в них не було паперу, його замінювали стіни печер, камені, шкіра вбитих тварин. Потім люди навчилися виготовляти книги з глини. Але на них незручно було писати, вони були дуже важкі. Та людина поступово удосконалює книгу. Справжній папір, схожий на сучасний, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Сьогодні книга скрізь із нами. І в книг, як і в людей, своє життя, своє минуле і майбутнє. Є книги, які приваблюють до себе читачів будь-якого віку. У книги люди, наче бджоли в сота, Знесли сяйливий, чародійний мед. Сліпцеві очі ним потри, і вмент Побачить сонце й голубі висоти... Д. Павличко. "У книги люди, наче бджоли в соти" Час старить хорошу книгу, але й надає їй небувалої краси. Всю історію людських дерзань думки, невпинну боротьбу за свободу і прекрасне майбутнє, чудові відкриття в пізнанні Всесвіту — все вмістила книга. Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить. І. Франко. "Книги — морська глибина" Мої улюблені книги — твори класиків Тараса Шевченка і Лесі Українки. Тарас Шевченко! Його безсмертне ім'я і неповторні твори ось уже скільки років живуть у серці народу, в його мріях і сподіваннях, пробуджують у людей щирі і благородні почуття. Твори великого Кобзаря стали для наших сучасників справжньою енциклопедією життя козаків, донесли до нас героїку того часу. Вони відроджують в душах повагу до героїчних предків, народжують у серцях найкращі почуття. Захоплення музикою українського слова, силою фантазії, натхнення побудили в мені поезії Лесі Українки. В образі героїні "Лісової пісні" Мавки я відкрила риси справжньої людини, яка може бути ідеалом для моїх однолітків, бо завжди викликають симпатію люди, в яких добре розвинуті естетичні почуття, любов до мистецтва. А це притаманне Мавці. Вона мене приваблює щирістю почуттів і здатністю на самопожертву заради щастя людей. З дитинства я мріяла стати корисною людям, бути чутливою і доброю. Зараз це бажання ще більше утвердилось. "Лісова пісня" відкрила для мене шляхи, які приведуть до здійснення цієї високої мети. У житті зустрінуться люди, гідні наслідування, не говорячи вже про літературних героїв, шо мають сильний характер, але Мавка назавжди залишиться як спогад про юність з її прекрасними пориваннями і мріями. Для усіх і завжди книга — друг і порадник. Отож, шануйте її, друзі, любіть, бережіть, бо в ній велика сила, в неї вкладено велику працю й мудрість багатьох людей. Ніколи не буває самотньою та людина, для якої друг — книга. Народна мудрість вказує: "У того багато друзів, у кого великий друг — книжка", "Книжка — найкращий дар дружби". Книга — це найбільше диво у всесвітній історії, це друг, який допомагає у скрутну годину.
