Ця тема — водночас проста і складна. Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна, бо надто символічною є ця річ для всіх нас. Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому, який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного раціону, мабуть, 90 % землян і в багатьох мовах символізує їжу як таку. Але дуже небезпечно зупинятись тільки на житньому чи пшеничному хлібі. Думаю, тут треба говорити власне про людське щастя. Найщиріші уявлення про щастя зустрічаємо у святкових побажаннях, коли зичать, щоб був: Мир на землі та Хліб на столі. Це правда, та не вся. Приклад сучасних розвинених держав доводить, що й надмір хліба на столі не робить людину щасливою. Більше того, як стверджує статистика, найбільший відсоток самогубців у світі приходиться на американських мільйонерів — людей, які могли б кожний прогодувати кілька областей, а то й маленьку державу! Чому ж ці люди йдуть із життя? "Не хлібом самим буде жити людина...". Наскільки правильні слова! Скільки суспільних експериментів (наприклад, соціалізм у СРСР та Китаї) провалилося через неврахування цього. Неправда, що у здоровому тілі — здоровий дух. Радше, навпаки. Залізне здоров'я і тугі м'язи ще нікого не врятували від страху за життя рідних, невизначеного майбутнього, незнання цілі у житті, не навчили справжніх людських відносин. У багатьох тюрмах спостерігають ситуацію, коли кремезні "бугаї" виструнчуються перед худорлявими "авторитетами", які беруть гору тільки силою духу. Та й у фізичному світі те ж саме — смерть приходить тоді, коли із сильного тіла виходить невидиме життя. І тут уже нічого заподіяти неможливо. Людині для повноцінного існування духовний хліб потрібен так само, як і фізичний. Культура, освіта, переконання, внутрішня шляхетність, чуйність і такт — усе це потрібне гармонійній особистості. Але найбільше людині потрібен Хліб життя, Слово Боже. Довгі роки ми спочатку відкрито воювали з ним, а потім просто замовчували, прикриваючись розмовами про необхідність "бути як всі", "головне — без крайнощів і збочень", "це — моя особиста справа...". Тепер — унікальний час свободи і права вибору. Ніщо так не змінює людину на краще, ніж наслідування біблійних ідеалів. Ми — свідомі особистості й не можемо ухилятися від складних рішень тільки тому, що "так роблять усі", а "так не робить ніхто*. Настав час власної відповідальності. Для щастя потрібен хліб фізичний, але духовний — не обхідний.
