План 1. Зміна усталеного ходу історії. 2. Незнищенність державницької ідеї: а) жорстоке викорінення генетичного коду; б) написання історії своєї землі; в) гордість за національну належність. 3. Яку державу збудуємо? Наприкінці XX століття відбулася незвичайна подія в історичній долі України. Першого грудня 1991 року народ одностайно проголосував за державну незалежність, тим самим засвідчивши перед усім світом незбориме прагнення до волі. Кривавою та жорсткою була дорога через століття до жаданої свободи. Через роки переслідувань, заборон, указів, катувань народ проніс ідею державності, тим самим наблизивши крах останньої імперії. Українці самі почали писати історію своєї землі. Адже в ній духовні корені кожного українця-громадянина. Славна наша Вітчизна іменами видатних діячів історії та культури, які зараз повернено із забуття. Вчитися на досвіді попередніх поколінь, примножувати матеріальні й духовні багатства — священний обов'язок кожного українця. Від цього залежатиме майбутнє нації. Пишемо історію суверенної держави. Які барви переважатимуть на скрижалях цієї історії? Яку врешті державу збудуємо? Яка їй судилася доля? На ці численні запитання дасть відповідь невблаганний і вимогливий час. Але вже сьогодні можна сказати, що український народ безповоротно обрав демократичний шлях до спільноти європейських держав.
