Київ посідає особливе місце в житті кожного українця. Величне місто сприймається не тільки як столиця України, а й як символ безперервності історичних традицій, осередок національної духовної культури. Київ був перетворений на столицю Русі ще в княжу добу. Тут знаходилася резиденція Рюриковичів. Монастирі — Михайлівський Золотоверхий, Києво-Печерський, Видубицький — були центрами розвитку книжності й малярства, а при Софіївському соборі діяли школа й бібліотека. Після руйнівної навали степових народів Сходу 1240 року Київське князівство занепадає, а у 1471 році стає адміністративним центром Київського воєводства Великого Князівства Литовського. У складі Російської держави Київ мав статус центру намісництва, губернії, а потім генерал-губернаторства. З початку XV ст. місто одержало Магдебурзьке право, яке передбачало самоврядування і зберігалося до 1834 року. Найпомітнішими віхами його розвитку були утворення Київського братства (1615), Києво-Печерської лаврської друкарні (1615), Києво-Могилянської колегії (1632) — першої школи вищого типу в європейських країнах "православного кола", Київського університету (1834). З 1934 року Київ став столицею України. Сюди з Харкова переїздять центральні державні установи. У тридцятих роках було зведено будівлі Верховної Ради та Ради Міністрів України. Населення Києва нині перевищує 2,6 млн. чоловік, а територія — 790 кв. км. Поряд з такими давніми міськими районами як Поділ, Печерськ в останні десятиріччя з'явилися нові великі житлові масиви: Оболонь, Троєщина, Ново-Біличі та інші. За своїм науковим потенціалом Київ не поступається більшості інших європейських столиць. Усього в місті налічується 350 науково-дослідних, проектних і конструкторсько-технологічних інститутів і установ, а також 18 вищих навчальних закладів. У Києві знаходиться переважна більшість видавництв України, правління творчих спілок. Серед творчих колективів столиці України найвідоміші Український драматичний театр ім. Івана Франка, Театр опери та балету ім. Тараса Шевченка, Російський драматичний театр ім. Лесі Українки, симфонічний оркестр України, Український народний хор ім. Григорія Верьовки, капела бандуристів, ансамбль танцю ім. Павла Вірського. Діє кілька десятків державних і народних музеїв. З 1925 року почалися передачі Київської студії радіомовлення, з 1951 року — Республіканського телебачення. Особливо привабливою є наша столиця навесні, коли починають цвісти каштани. Цвіт дерева став джерелом для сучасного герба міста. Київ називають у народі серцем України, бо він є осередком державної влади, науковим та культурним центром.
