Твір на тему Батьківщина Народ Думки відомих письменників
1. Народна пісня "Розлилися круті бережечки". Пісня звеличує патріотичний дух, самовідданість справі національного визволення. "Ой з-за гори чорна хмара, мов земля, іде..." Пісня, розповідаючи про подвиг народного героя Івана Богуна, пробуджує пам'ять про козацький волелюбний дух, оспівує славу України, пробуджує національну гідність і патріотизм. 2. Т. Шевченко. Сам поет — великий патріот України, і всі його твори — знак любові до свого краю. Наприклад, "Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)" змальовує метафоричну картину щастя, яке має бути, коли настане доба справедливості на оновленій землі України. Тривога за долю України звучить у вірші "Я не нездужаю". Вірш "Мені однаково" — один із найяскравіших віршів патріотичної лірики, у якому рефреном звучить: "Ох, не однаково мені" щодо долі України, підкреслюючи небайдужість справжнього патріота. Та хто з українців не пам'ятає з дитинства пронизаний теплотою й любов'ю до рідного краю вірш "Садок вишневий коло хати", де в коротких віршах вміщено все: картини побуту, звичаїв, самої природи України, здається, навіть звуки й пахощі вечірнього села. Усе це і є почуття любові до Батьківщини. 3. П. Куліш. У романі "Чорна рада" дещо ідеалізовано зображено героїчне минуле Запорізької Січі на противагу теперішньому для письменника стану України. Роман передає велич історичного минулого і надихає пишатися Батьківщиною. 4. Леся Українка написала багато віршів, що віднесені до громадянської лірики: "І все-таки до тебе думка лине", "Сторононько рідна! коханий мій краю!", "Україно! Плачу слізьми над тобою..." Та найемоційнішою є поема "Бояриня", у якій Леся Українка розповідає не тільки про історію своєї героїні Оксани, яка помирає на чужині від ностальгії, але й про історію України, її звичаї та закони, відмінні від російських, куди завела героїню доля. Болем та любов'ю до свого краю пройнятий твір, який було заборонено друкувати за радянських часів. 5. П. Грабовський у віршах-посланнях "До Русі-України", "До українців" звертається із закликом до народу плекати свободу заради збереження України. Туга і любов до свого краю звучать у його віршах, написаних далеко від України, яку він любив і за яку страждав. 6. Панас Мирний. Роман "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного та Івана Білика — це соціально-психологічний твір, який зображує психологію героя на тлі життя соціуму. Автори подають соціальне тло через історію, зокрема історію села Піски як алегорію закріпачення усієї України. Завдяки цьому в романі набуває розвитку ще одна тема — тема Батьківщини, народу, який асоціюється у творі з волом — великою могутньою терплячою твариною, яку зручно тримати у ярмі. 7. І Франко. Важливим аспектом ідейно-тематичної різноманітності поеми І. Франка "Мойсей" є тема народу й вождя, тема батьківщини. Мойсей любить свій народ і свідомий своєї місії — вивести всіх до землі обітованої. Проте є в нього й не менш важливе завдання: виховати покоління, що не знатиме рабства. Алегорія поеми очевидна: рушаючи в історичну путь, усвідом, що головне — матеріальне благо чи свобода. Не все так просто на цьому шляху, часом сумніви мучать Мойсея, та він досягає мети заради свого народу. 8. М. Рильський. Вірш "Я стверджуюсь" був написаний на єдиній емоції — любові до народу, вірі в його непереможність і силу: "Я стверджуюсь! Я утверждаюсь, бо я живу!" Поет говорить від імені народу: "Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була..." 9. О. Довженко, О. Довженко був патріотом, щиру любов до своєї землі передав у повісті "Зачарована Десна", у якій з гумором і теплотою розповів про радних людей, їхні звички, забобони, риси характеру. Усе це — розповідь про свою землю і народ, який письменник любив. Тема Батьківщини, народу, історії висвітлена і в кіноповісті "Україна в огні". Роздуми над історією народу, глобальними проблемами пов'язані з картинами буття звичайних людей. Саме тому Лаврін Запорожець та його сини, його дочка Олеся і Василь Кравчина та їхні односельці сприймаються як народ. Народ під час поворотного моменту своєї історії. 10. В. Симоненко. Поет В. Симоненко, написавши "Лебеді материнства", сказав про найважливіше для всіх: матір і Батьківщину не вибирають: Можеш вибирати друга і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. 11. Л. Костенко. Тема батьківщини, народу, історії — одна з важливих у романі "Маруся Чурай". І не тільки тому, що події розвиваються на тлі історичних подій, але ці герої — сама історія. Маруся Чурай — реальна особа, як Іван Іскра, Богдан Хмельницький. Саме це робить роман історичним твором. Та, крім того, важливим для розуміння є епізоди, пов'язані з мандрівкою героїні на прощу до Києва. У діалогах з мандрівним дяком розкривається погляд на історію краю і народу, його взаємини з іншими, його боротьбу за волю, його подвиг в ім'я своєї землі.
