Тепло і достовірність - ось мої літературні критерії.
Григір Тютюнник
"Не святи горшки ліплять - майстри. А майстрами стають люди. Я -людина. Я буду майстром!" - читаємо у щоденнику письменника-новеліста Григора Тютюнника. Така самооцінка і вимогливість до себе заслуговують на повагу. І він дійсно став майстром художнього слова, точного, лаконічного, яскравого, теплого, талановитого.
Безперечно, Тютюнник творив своєрідно. Саме творив, а не писав. Кожну новелу він спершу виношував, як мати дитя під серцем. Не раз він говорив своїм друзям: "Мені здається, що спочатку йде робота душі. Часом напружена, інколи прихована. Але постійна робота душі. І колись настає мить, що вигострилась думка до краю, біль серця такий, що воно обкипає кров'ю, а напруга така, ніби кожен нерв - напнута струна на скрипці, ледь-ледь торкни і - він застогне словом. Цей процес схожий, як ото лінза збирає сонячні промені в один пучок. Так і тут: думка, серце і нерви повинні сконцентруватися в слові". Знаходив таке слово, яке іншим не заміниш. Довгий шлях пошуку потрібного слова не зупиняв його, бо знав, що "у художнього слова одна-єдина функція. Ця функція зветься необхідністю". Його слова то ніжністю, то любов'ю, то ненавистю, то ганебністю влучали прямо в серце. Дивовижно правдиво змальовував життєві ситуації, умів повно, об'ємно розкрити внутрішній світ героя, бо вважав, що "письменник повинен не просто стежити за вчинками героїв, а думати над ними".
Улюблений жанр Григора Тютюнника - новела. Письменник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Цей жанр вимагав від нього самодисципліни і великої концентрації думки. "Створити художній твір - значить у чомусь вичерпати самого себе", - говорив він.
Тютюнник у новелах зажди працював над почуттями, що жили навколо нього і в ньому. Головний принцип його творчості сконцентрований у таких словах: "мила моя людино, ніколи я не скажу про тебе чорного слова!" І це було правдою. Він умів дивитися і на зло "з висот розуму", сприймав його душею.
Особливістю творчого стилю Г. Тютюнника є використання художньої деталі в розкритті характеру. "Класичний аналіз психіки в наш час не пройде. Потрібна деталь". Яскравим прикладом може служити новела "Зав'язь". Ось закохані в проваллі. Як уміє автор правдиво передати психологічний стан героїв! Всього-на-всього очі, а скільки в цій деталі почуття, життєвої правди. "У небо знову сягнула заграва, і в проваллі повиднішало настільки, що мені стає добре видно Сони-ні очі. Вони якісь дивні: наче й злякані трохи, а сміються... На якусь мить я бачу її сухі вимогливі очі"...
Цікаві твори Г. Тютюнника ще однією особливістю - в них майже немає відступів. Читач відразу поринає в яскраві життєві картини, чує гострі діалоги, в яких чітко вимальовуються характери героїв, простих трудівників села. Тютюнник ніколи не повчає. Він вірить і любить свого читача, а тому надає йому право самому оцінити героїв.
Умів новеліст у своїх творах показати високі почуття ("Зав'язь", "Три зозулі з поклоном") чи такі ганебні явища, як бездуховність, міщанство, споживацтво ("Син приїхав"). Письменник говорив не тільки про недолік у соціальному ладі, а й у національному українському характері. І говорив про це сміливо, відверто. Він писав, незважаючи на офіційну критику, яка звинувачувала його в "очорненні світлої, радісної дійсності". Кричали його оповідання гіркою правдою життя, і ніщо не могло його зупинити. Г. Тютюнник залишався правдивим, безкомпромісним, сміливим. І тільки смерть зупинила його...