У цієї харківської художниці тонке відчуття стилю епохи в усьому - від зображення гральних карт до костюмів та архітектури.
У літературі Тетяна Зеленченко віддає перевагу сатирі, отож гротеск, шарж - її улюблені прийоми.
Творчою удачею можна вважати її ілюстрації до французьких та російських казок, до роману Ф. Рабле "Гаргантюа та Пантагрюель". Ці роботи повністю задовольняють основні вимоги до дитячої книги. Вони яскраві, створюють відчуття святковості.
Багатоярусні художні композиції до французьких казок передають не лише сюжетний розвиток подій, а й традиції пізнього готичного живопису. Особливо вдало відтворено рослинний орнамент, архітектурні деталі - екстер'єр та інтер'єр замків і храмів.
Російський народний лубок надихнув художницю, зокрема, на серію гостросюжетних, викривальних творів перебудовного періоду. І згодом вона успішно включає у текст на актуальну тему образотворчу інтерпретацію. Подібний прийом використовує, скажімо, в романі І. Ільфа і Є. Петрова "12 стільців": дії, сюжетні кульмінації, статичні портретні зображення поєднано з іронічними пародіями на вивіски, афіші, резолюції того часу.
Пошуки стилістичної відповідності тексту і зображення в повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Конотопська відьма" привели до ілюстрацій з м'якими, округлими, пластичними контурами, відчуття українського менталітету - гумору, безпосередності у хитрощах, фантастичного світу повір'їв та уявлень народної демонології.
Найбільш шанований письменник у неї- М. Булгаков. І робота над ілюстраціями до "Майстра і Маргарити" стала епохальною в житті художниці. Фантасмагорія і гротеск, пародія на тогочасну дійсність, тонка іронія та моральні орієнтири цього роману зберегли в ілюстраціях Т. Зеленченко художню цільність, насамперед, завдяки ритмічній структурі композиції. Справді, деталі ніби "виростають" одна з іншої.
Приваблює майстриню і література у так званому побутовому ракурсі. Тут їй до вподоби твори В. Токаревої. Попри те, що "синій птах щастя" виявляється лише обскубаною куркою, її емоційні героїні навіть на кухні не тяжіють до прозаїзму. І стрімкі, летючі штрихи на малюнках, поєднані із заливками туші, створюють піднесені образи.
Зеленченко мало турбує форма власних робіт, основне для неї - насиченість композиції промовистими деталями.
Нарешті залишається зазначити, що відома майстриня - член Національної Спілки художників України, учасниця міжнародних конкурсів карикатур. Проілюструвала понад двадцять книг. Плідно співпрацює також з редакціями періодичних видань.
Художній доробок Тетяни Зеленченко позначений вдумливим проникненням в образно-текстову канву творів. І хочеться лише побажати, щоб усі книги з її ілюстраціями, долаючи видавничі негаразди, якомога швидше вийшли у світ.