I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п'єсі "Наталка Полтавка" і Г. Квітка-Основ'яненко у повісті "Маруся".)
II. Розкриття авторами душевної краси героїнь.
1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п'єси бачимо за роботою, вона намагається догодити матері, і Возний говорить про неї: "Золото - не дівка!" Такою ж працьовитою, лагідною і привітною є й Маруся.)
2. Вірність у коханні. (Маруся полюбила Василя з першого погляду і назавжди, мріє про одруження з ним. Наталка чотири роки нічого не знає про Петра, але продовжує кохати, чекає його повернення, мріє про сімейне щастя.)
3. Сміливість і рішучість Наталки та покірність Марусі. (Наталка рішуче захищає своє кохання, сміливо виступає проти звичаїв, відмовляє Возному, хоча вже й подала йому рушники. Маруся ж покоряється волі батьків, вона надмірно богобоязлива, Своє кохання вважає гріхом.)
III. Неповторність та оригінальність образів Наталки Полтавки та Марусі. (І Наталка, і Маруся - позитивні, реалістично змальовані образи жінок, які втілюють у собі найідеальніші моральні риси простих селянських дівчат. Ці образи чарують, захоплюють читачів своєю вічною молодістю.)