І. "Бо я правду лиш співаю та й за правду гину". (Федькович - поет за покликанням. За словами І. Франка, він "вложив у свою поезію найкращу частину своєї душі".) ІІ. Ідейно-тематичне спрямування віршів Ю. Федьковича. 1. Роль поета й поезії в суспільному житті. (Творче кредо поета виражене в поезії "Нива". Для розкриття своїх поглядів на призначення художнього слова Федькович скористався такими народними образами, як нива, оранка, жнива, женці. З поезії "Оскресни, Бояне" довідуємося, що ідеалом співця для Федьковича був староруський Боян. Образ співця, який глибоко усвідомив свою відповідальність перед народом, виступає у віршах, присвячених Т. Шевченку.) 2. Оспівування жовнірської недолі. (Поет відтворив у віршах народні погляди на солдатчину, змалювавши її як страшне соціальне лихо. Біль і туга звучать у словах ліричного героя поезії "При відході", якого рекрутчина розлучила з коханою. З величезною силою зазвучали антицісарські настрої у поемі "Дезертир".) 3. Возвеличення визвольної боротьби трудящих та їх ватажків. (У першій половині XVIII століття великого піднесення набула боротьба опришків, яких очолив Олекса Довбуш. Про цього відважного ватажка Федькович написав у творах "Сонні мари", "Довбуш", "Недуг", "Довбуш, або Громовий топір і знахарський хрест". Автор змалював Довбуша таким, яким зберегла його народна пам'ять.) 4. Криваві сторінки історії. (Чимало віршів Федькович написав під впливом трагічних подій австрійсько-італійської війни. Це "Під Маджентов", "Виправа в полі", "Марш на Італію", "Товариші". У поемі "Лук'ян Кобилиця" автор показав під'яремне становище Буковини під гнітом Австро-Угорщини, показав підготовку до збройної боротьби за соціальне й національне визволення.) 5. Сатирична спрямованість поезій. (Федькович у поезіях розвінчував цісарський уряд, церкву, українську реакційну буржуазію. Вірш "Пречиста діво, радуйся, Маріє!" - їдка пародія на церковний спів. У цьому творі автор виступає проти ганебного антинародного правопорядку, вояччини, класової нерівності. До сатиричних творів належить вірш "Страж на Русі", у якому викрито католицький Рим, що насаджував і соціальне, і духовне рабство.) III. Значення ліричної творчості Федьковича. ("Федькович - се талант переважно ліричний... так і здається, що автор співає та розповідає всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І саме в тому й полягає чаруюча сила його поезій, в тім лежить порука її живучості, доки живе наша мова", - писав Іван Франко.)
